Від салонного столу до екрана смартфона: коротка історія пасьянсу

Пасьянс — одна з небагатьох ігор, які пережили кілька століть і не втратили популярності. Його розкладали при свічках у вітальнях, описували в посібниках для домашнього дозвілля, а згодом він став частиною комп’ютерної культури. Розповідаємо, звідки взялася ця гра, як вона змінювалася і чому сьогодні переживає нове життя.

Що означає слово «пасьянс»

Слово прийшло з французької: patience означає «терпіння». Назва влучна: щоб розкласти колоду за всіма правилами, потрібні саме витримка й уважність. В англійській мові досі вживають дві назви: британці частіше кажуть patience, американці — solitaire, тобто «гра наодинці».

Пасьянс дійсно був і залишається грою для однієї людини. У ньому немає суперника і немає ставок — лише гравець, колода і задача, яку треба розв’язати.

Віхи історії пасьянсу

Період

Що відбувалося

Кінець XVIII ст.

Перші друковані згадки пасьянсу в німецькомовних збірках правил ігор

Початок — середина XIX ст.

Мода на пасьянси в Франції, звідти — по всій Європі

1870-ті

У Англії виходять популярні ілюстровані посібники, зокрема книга леді Аделаїди Кадоган

Кінець XIX ст.

Поширюється Клондайк, назву якого зазвичай пов’язують із «золотою лихоманкою» на канадському Юконі

1978

Пол Альфілль створює комп’ютерну версію FreeCell

1990

Пасьянс з’являється у Windows 3.0 і потрапляє на мільйони комп’ютерів

1990-ті — 2000-ні

У Windows додають FreeCell і Павука

Сьогодні

Пасьянси переїжджають у браузери та смартфони, з’являються версії українською

У XIX столітті пасьянс був тихою домашньою розвагою заможних родин. Його розкладали вечорами, а загадане бажання ніби справджувалося, якщо карти «сходилися». Саме тому вираз «пасьянс склався» досі живе в мові як синонім вдалого збігу обставин.

З пасьянсом пов’язана й відома легенда: нібито Наполеон коротав час у засланні на острові Святої Олени саме за картами. Історики ставляться до цієї історії обережно, але кілька варіантів пасьянсу досі носять його ім’я.

Уже в другій половині XIX століття пасьянсам присвячували окремі видання. Найвідоміше з них — ілюстрована збірка леді Аделаїди Кадоган, яка витримала безліч перевидань. Такі книжки перетворили пасьянс з усної традиції на систему з чіткими правилами, де кожен варіант мав назву й схему розкладу.

Цифрова революція

Як Windows зробив пасьянс народним

У 1990 році до Windows 3.0 додали пасьянс. Він мав не лише розважати: гра непомітно вчила людей користуватися мишею та перетягувати об’єкти на екрані. Для багатьох це було перше знайомство з графічним інтерфейсом.

У українській традиції цей варіант довго називали просто «Косинкою», і для кількох поколінь ця назва стала синонімом самого поняття пасьянсу.

Нові варіанти: FreeCell і Павук

FreeCell з’явився як комп’ютерна гра ще наприкінці 1970-х, а широку відомість здобув разом із Windows. Його особливість — усі карти відкриті, тож результат вирішує логіка, а не випадок. Павук же запропонував систему складності: від однієї масті для новачків до чотирьох для досвідчених гравців.

Три головні пасьянси: назви та характер

Українська назва

Міжнародна назва

Характер гри

Косинка

Klondike

Класичний баланс удачі й розрахунку

Павук

Spider

Довга стратегічна партія, складність на вибір

Солітер

FreeCell

Чиста логіка, всі карти на виду

Пасьянс сьогодні: українською та в браузері

Після того як нові версії Windows перестали поставляти класичні пасьянси в звичному вигляді, гра переїхала в браузери й на телефони. Для українських гравців важливо також, щоб інтерфейс і правила були рідною мовою.

Один із таких проєктів — https://kartario.com/uk/. Там можна безкоштовно зіграти в Косинку (по одній або по три карти), Павука з однією, двома чи чотирма мастями та Солітер, де, як у класичній Windows, можна обрати розклад за номером. Гра працює без реєстрації та встановлення, а щоденний розклад, досягнення й рекорди додають старій грі сучасного азарту.

Змінилися пристрої, оформлення й можливості: з’явилися підказки, статистика й синхронізація між пристроями. Але суть лишилася тією самою, що й два століття тому: одна людина, одна колода і трохи терпіння.

Історія пасьянсу — це історія про те, як проста ідея переходить з епохи в епоху, змінюючи лише «обкладинку». Від салонних столів і друкованих посібників до екрана смартфона пасьянс залишається спокійною розмовою людини з самою собою — і, схоже, переживе ще не одну технологічну епоху.

Оцініть статтю
101Kniga
Додати коментар