Зібрати траву легко, а от зберегти в ній те, заради чого її збирали, виходить не в усіх: пересушена на сонці м’ята стає сіною, а недосушена ромашка через місяць пахне пліснявою. Сушіння – найвідповідальніший етап заготівлі, і правил у ньому небагато. Матеріали про рослини, фітотерапію та домашні заготівлі публікуються на порталі mindscope.biz.ua. Розберемо процес від збору до банки на полиці.
Коли збирати
| Частина рослини | Час збору |
|---|---|
| Листя | до цвітіння або на його початку |
| Квіти й суцвіття | на початку цвітіння, доки не почали обсипатись |
| Трава цілком | у період цвітіння |
| Коріння й кореневища | пізня осінь або рання весна, коли надземна частина не активна |
| Плоди й насіння | при повному дозріванні |
Загальне правило для надземних частин: збирати в суху погоду, після того як зійшла роса, і до найспекотніших годин. Мокра сировина сохне довше і частіше псується.
Підготовка сировини
- Перебрати: прибрати пожовкле, пошкоджене комахами, сторонні рослини.
- Листя й траву зазвичай не миють, бо волога подовжує сушіння. Мити має сенс лише коріння.
- Коріння очистити від землі, за потреби промити і розрізати на тонкі шматки.
- Довгі стебла зв’язати в нещільні пучки або нарізати.
- Розкласти сировину тонким шаром, не звалюючи купою.
Повітряне сушіння
Найпоширеніший і найощадніший спосіб. Потрібне тіняве провітрюване місце: горище, веранда, навіс, кімната з протягом. Сировину розкладають на сітці, решітці або чистому папері без друку, пучки підвішують суцвіттями донизу.
- Пряме сонце руйнує частину діючих речовин і забирає колір, тому сушать у тіні.
- Шар має бути тонким, сировину перевертають щодня.
- Потрібен рух повітря: у закритій шафі трава запріває.
- Термін залежить від рослини й погоди: ніжне листя висихає за кілька днів, соковиті корені – значно довше.
Сушіння в дегідраторі та духовці
Дегідратор дає контрольовану температуру й рівномірний обдув, тому результат передбачуваніший. Для трав обирають найнижчий температурний режим, орієнтуючись на інструкцію до приладу: надто висока температура вивітрює ефірні олії, і саме тому м’ята чи материнка після гарячого сушіння втрачають аромат.
Духовка – компромісний варіант. Використовують мінімальну температуру з привідкритими дверцятами для виходу вологи, розкладаючи сировину тонким шаром і регулярно перевіряючи. Коріння й товсті частини сушити в духовці зручніше, ніж ніжне листя.
Як зрозуміти, що висохло
- Листя розтирається в руках і кришиться, а не згортається.
- Стебла й черешки ламаються з характерним тріском.
- Квіти легко розсипаються при натисканні.
- Коріння ламається, а не гнеться, на зламі сухе по всій товщині.
- Плоди не злипаються між собою і не залишають вологого сліду.
Сумнівна сировина з залишковою вологістю неминуче запліснявіє в банці, тому краще досушити ще день, ніж закласти на зберігання зарано.
Зберігання
Готову траву тримають у скляних банках з кришкою, паперових пакетах або полотняних мішечках. Пластикові контейнери допустимі за умови повної сухості сировини. Обов’язково підписуйте назву і рік заготівлі: через півроку пучки стають схожими один на одний.
Умови прості: темрява, прохолода, відсутність вологи й сторонніх запахів. Ефірноолійні рослини зберігають окремо від нейтральних, інакше запахи змішуються. Орієнтовні терміни зберігання відрізняються для листя, квітів, коріння і плодів, тож звіряйте рекомендації для конкретної рослини. Сильний хімічний або затхлий запах, потемніння і злипання – привід сировину викинути.
Типові помилки
- Сушити на сонці або на розігрітому бляшаному даху.
- Укладати товстим шаром і не перевертати.
- Мити листя перед сушінням без потреби.
- Сушити в духовці на звичайній температурі випічки.
- Змішувати різні рослини в одній тарі.
- Не підписувати заготівлю і потім користуватись нею наосліп.
Головне
Сушіння трав тримається на трьох умовах: тінь, рух повітря і тонкий шар. Для ефірноолійних рослин критично низька температура, для коріння – достатня тривалість. Зберігають сировину в темряві, в підписаній тарі, а будь-яке застосування трав із лікувальною метою узгоджують з лікарем.