Легкий спосiб кинути курити спецiально для жiнок
Аллен Карр


Перевiренi поради вiдомого фахiвця! Гарантований результат!

Ця методика розроблена спецiально для жiнок, якi прагнуть кинути курити. Жодних мук вiдвикання та дискомфорту, жодних замiнникiв нiкотину. Прочитайте цю книжку, i ви позбудетеся згубноi звички назавжди.

Починайте негайно!





Аллен Карр

Легкий спосiб кинути курити спецiально для жiнок





Про автора


Аллен Карр був запеклим курцем понад 30 рокiв. 1983 року пiсля численних невдалих спроб позбутися нiкотиновоi залежностi вiн спромiгся зменшити кiлькiсть цигарок, якi вiн палив за день, зi 100 до нуля, без болiсних наслiдкiв, не надто експлуатуючи власну силу волi та без надлишкiв ваги. Усвiдомивши, що винайшов саме те, на що вже давно чекав увесь свiт, – Легкий Спосiб Кинути Курити, вiн розпочав власну мiсiю, що полягала в лiкуваннi курцiв всього свiту.

Завдяки феноменальному успiховi його методу Карр набув репутацii провiдного мiжнародного спецiалiста з позбавлення тютюнозалежностi, а мережа його клiнiк розповсюджуеться свiтом. Перша його книга «Легкий спосiб кинути курити», яку було розпродано кiлькiстю понад 12 мiльйонiв та видано бiльш нiж 40 мовами, залишаеться свiтовим бестселером. Сотнi тисяч курцiв успiшно покинули цю звичку в клiнiках Аллена Карра, де гарантують успiх у понад 90 % випадкiв або повертають грошi.

«Легкий спосiб» Аллена Карра успiшно адаптовано до боротьби з надлишковою вагою, залежнiстю вiд алкоголю та iншими згубними звичками та фобiями.

Перелiк клiнiк Аллена Карра розмiщено на с. 234 цiеi книжки. Якщо вам знадобиться допомога або виникнуть запитання, будь ласка, без вагань звертайтеся до найближчоi установи.



Чоловiки з Марсу


* * *


Хочу висловити особливу подяку Анжелi Жуано – одному з наших провiдних терапевтiв – за вмiння згладжувати гострi кути та за ii жiночий погляд iстинноi жительки Венери







Передмова


«Ти закiнчиш так само, як вiн!»

Через роки я досi чую голос моеi матерi. Я бачу, як вона вказуе на сидячого хворого, старiшого за своi роки чоловiка, що кашляв та задихався в углу. Цей чоловiк – мiй батько, зведений емфiземою та хронiчним бронхiтом до тiнi самого себе колишнього. Як звичайно, я подивилася крiзь нього. За декiлька хвилин я вiдкривала вiкно у своiй кiмнатi та вдихала зимову вологiсть разом з першою затяжкою новоi цигарки.

Я почала курити за двадцять рокiв до того: двадцять рокiв брехнi, страхiв та рiзних спроб кинути, якi всi закiнчились невдачею. Двадцять рокiв, що вiдраховував маятник, який качаеться в головi будь-якого курця:

«О боже! Що це за рiзкий бiль у горлi? Я маю кинути курити…скоро». Тiк.

«Зараз не слушний час, щоб кидати». Так.

«Дiдько! Забула цигарки! Знов маю виходити». Тiк.

«Я кину, коли закiнчиться ця стресова смуга!» Так.

Та маятник продовжував: «Тiк-так, тiк-так» – до самого неминучого та неуявного кiнця. Але за рiк у Лондонi, де в той час я мешкала, одна жiночка дала менi телефонний номер зi словами: «Мiй чоловiк, що був запеклим курцем, ходив на консультацiю до джентльмена на iм’я Аллен Карр. Вiдтодi вiн не викурив жодноi цигарки та радий мов удав!»

Ще за декiлька днiв я опинилася в групi товаришiв за згубною звичкою в компанii пана Карра. Скрiзь були примiрники його книжки та гори листiв, усi з однаковим змiстом: «Дякую, Аллене Карр! Ваша книжка/Ваша консультацiя врятувала/визволила/змiнила мое життя назавжди…»

Спершу скептично налаштована та приголомшена, я почала слухати промову Аллена. Кожне речення розшифровувало схему, за якою працював маятник, та виявляло його ниций механiзм. Слово за словом я починала розумiти ментальнi асоцiацii та пастки, що були засувами моеi тюрми на бiльш нiж 21 рiк! Тепер, на вiдмiну вiд мого погляду на батька, я не тiльки дивилася, але й бачила, i все було так ясно, так обурливо-банально та легко!

За декiлька коротких годин я зрозумiла, що маятник вщух. Вiн нарештi зупинився!

Аллен Карр провiв свiй перший семiнар 1983 року, але вже 1985-го завдяки лише усним рекомендацiям кiлькiсть курцiв, що благали по його допомогу, перевищувала реальну, ту, яку вiн реально мiг проконсультувати. Вiн вирiшив викласти свiй метод у книжцi. На сьогоднi ii продано понад 11 мiльйонiв екземплярiв по всьому свiтовi. Спадщина Аллена Карра – це не тiльки видавнича програма, що динамiчно розширюеться, але й мережа клiнiк для курцiв, що розповсюджуеться свiтом.

За 10 рокiв пiсля того, як я опинилася на консультацii в Аллена Карра, маю велику привiлею представляти курс семiнарiв Аллена Карра з Легкого Способу Кинути Курити на рiднiй землi мого батька, в Італii. Дуже велике задоволення так близько працювати з людиною, що звiльнила мене вiд звички до нiкотину. 2003 року менi було довiрено перекласти та видати книгу в Італii, де, як i в багатьох iнших краiнах, вона залишалась у першiй десятцi бестселерiв багато рокiв. Сприяння в такий спосiб було найменшим, що я могла зробити, та допомога iншим звiльнити себе вiд залежностi давала надзвичайну насолоду. Зараз понад 150 центрiв Аллена Карра дiе у понад 45 краiнах. Кожен з них було органiзовано кимось на кшталт мене – хто сам переконався, як легко та весело можна кинути курити, прочитавши книжку або вiдвiдавши семiнар. Ми всi приедналися до органiзацii, аби розповсюдити «Легкий спосiб» Аллена Карра в наших краiнах.

Зараз книжка е свiтовим бестселером, i бiльш нiж 300 тисяч курцiв вже вiдвiдали семiнари «Легкого способу» Аллена Карра. Тi ж найщирiшi, вдячнi та зворушенi листи, якi я прочитала в Лондонi багато рокiв тому, тепер щодня надходять до наших приймалень з Нью-Йорка, Лос-Анджелеса, Торонто, Мiлана, Токiо, Мадрида, Москви, Сантьяго, Берлiна, Парижа, Сиднея, Мехiко, Белграда, Амстердама, Дублiна та iнших мiст.

Я кинула курити в серпнi 1988 року та всi наступнi роки не припиняла дякувати Алленовi. Без його допомоги я б не тiльки не писала зараз цi слова, але й, найвирогiднiше, мене б зовсiм вже не було. ДЯКУЮ, АЛЛЕНЕ!

Найбiльший комплiмент, який менi можна було зробити, – це запропонувати торкнутися проблеми тютюнопалiння з жiночоi точки зору.

Кiлькiсть жiнок-курцiв невблаганно збiльшуеться в той час, як кiлькiсть чоловiкiв-курцiв повiльно скорочуеться. Незважаючи на те що перша книжка Аллена Карра працюе однаково добре i для жiнок, i для чоловiкiв, жiнки сприймають багато аспектiв, що асоцiюються з курiнням, по-iншому. Усе ж таки чоловiки походять з Марса, а жiнки – з Венери.

Існують особливi труднощi, з якими спiткаються жiнки, що хочуть кинути курити, включаючи такi, що походять зi зрозумiлого зв’язку мiж цигарками та модою, стилем, сексом, гламуром, полегшенням стресу та контролем ваги. Кожен аспект курiння вивчаеться з точки зору жiнки, пропонуючи вiдповiдi на специфiчно жiночi питання та проблеми.

Я вже писала про честь та привiлеi. Можливо, iнколи ми вживаемо цi слова занадто пафосно, але в цьому випадку я вважаю, що вони дуже стриманi. Допомога Алленовi в застосуваннi «жiночого» пiдходу до його методу була одним з найхвилюючих, радiсних та звiльнюючих перiодiв мого життя. Впевнена, що читання цiеi книжки та результат, до якого воно призведе, виявляться однаково захоплюючими для вас.

Бути знервованою та скептично налаштованою цiлком природно для вас – я сама пам’ятаю цi почуття роки тому в Лондонi, – але намагайтеся читати з вiдкритими розумом. Ми з Алленом маемо тiльки добрi новини для вас!



Франческа Чесатi




Роздiл 1

Спочатку – панi


Пiсля довгих столiть рабства захiднi жiнки нарештi домоглися рiвностi не тiльки в професiйнiй сферi, де зараз вони обiймають найвищi посади, а навiть у традицiйно чоловiчих професiях та й у життi в цiлому. Мало хто заперечуватиме це, а бiльшiсть погодиться: час настав. Але якщо запитати: «Чому жiнки курять?», то, на мою думку, передусiм необхiдно звернути увагу на спосiб, яким лiдери руху за рiвноправнiсть жiнок виграли вiйну.

Цi жiнки насмiлилися засумнiватися в поглядах, що панували в суспiльствi. Вони вiдмовилися прийняти наявний стан речей як едине можливе i переконливо вказали на причини, з яких вiдмовлялися вiд нав’язаних iм шаблонних жiночих ролей. Ясна рiч, що чимало жiнок побоювалися наслiдувати таку поведiнку, хоча потай пiдтримували «сестер». Утiм, ще бiльше було тих, хто покiрно погоджувався зi встановленим порядком.

Дивно, але несправедливiсть життя найчастiше стае очевидною тiльки тодi, коли ми ставимо ii пiд сумнiв. Проте якщо причин для сумнiвiв немае, то сприймаемо ситуацiю беззастережно, якою б вона не була. Таке «промивання мозку» спостерiгаеться майже в усiх сферах нашого життя. У цiй книжцi спочатку розглянемо лише два аспекти «промивання мозку», якi безпосередньо стосуються курiння, а також пов’язанi з вiдмiнностями мiж чоловiками та жiнками.

У моему словнику це поняття мае таке визначення:



«Промивання мозку – це процес, мета якого – радикально змiнити погляди та переконання людини».


Хочете дiзнатися, до чого тут курiння? Усiм вiдомо, що курiння – згубна, огидна звичка, яка шкодить нашому здоров’ю та нашому гаманцю. Сьогоднi навiть курцi безперечно вважають ii антисоцiальним способом марнування часу. Навiщо ж змiнювати погляди та переконання для того, щоб кинути курити? Невже не знайдеться жодних пiгулок чи хитрих прийомiв, якi позбавили б будь-якого бажання хапатися за цигарку? Напевно, вам цiкаво, як можна позбутися нiкотиновоi залежностi, лишень прочитавши книжку. Зараз поясню: чого ви насправдi намагаетеся досягти? Зрозумiло: загасити свою останню цигарку i водночас втратити будь-яке бажання закурити наступну.

Поза сумнiвом, ви знаете чимало колишнiх курцiв, яким вдалося позбутися цiеi огидноi звички. Але, швидше за все, майже у всiх, перш нiж вони досягли бажаного результату, було кiлька невдалих спроб. Та навiть якщо iм це i вдалося, iмовiрно, iм знадобилася вся сила волi в кубi разом iз антинiкотиновими пiгулками, пластирами i жувальною гумкою. Вони однаково страждали довгi днi, тижнi, мiсяцi або навiть роки, та чимало з них, як i ранiше, мрiють про цигарку, iнодi навiть випрошують ii. Я певен, ви згадаете й тих, хто зiзнавався, що iм подобаеться не курити, але вiд свят i вечiрок без цигарок вони вже не отримують колишньоi насолоди i при кожнiй телефоннiй розмовi машинально тягнуться за пачкою цигарок, якоi вже давно немае на звичному мiсцi.

Невже ви дiйсно цього хочете?

На хвилинку забудьте про всi спроби назавжди кинути курити i просто дайте вiдповiдь на важливе запитання: «У чому рiзниця мiж курцем i некурцем?»

Вiдповiдь очевидна: один курить, другий – нi. Але не все так просто. Нiхто не змушуе вас курити. Отже, курцi прикурюють нову цигарку тому, що хочуть цього? Знову нi. Вам вiдомо, що iнодi закурюеш лише за звичкою, а не за бажанням? Бiльшiсть людей, якi викурюють пачку на день, охоче зiзнаються, що отримують насолоду лише вiд двох iз тих двадцяти цигарок. Решту ж – викурюють за звичкою. Але в такому випадку нам вистачило б умiння обмежувати себе. Ми могли б тримати цигарки в закритому ящику стола, i ця фiзична перешкода на шляху до перекуру змушувала б нас зупинятися i замислюватися, а не пiддаватися першим пориванням. Якщо наша рука потягнеться за ключем, ми можемо запитати себе: «Я бажаю отримати насолоду вiд цiеi цигарки чи просто хапаю ii за звичкою?» Якщо ж справа у звичцi, значить, немае сенсу викурювати iншу цигарку.

Завдяки цим маленьким хитрощам той, хто ранiше викурював по пачцi на день, легко зводить щоденне споживання до двох цигарок. Проте, якщо ви коли-небудь вдавалися до таких хитрощiв, вам вiдомо: вони спрацьовують ненадовго – доти, доки у вас вистачае сили волi. Ви будь-коли намагалися просити допомоги у дiтей, онукiв або ж друзiв з тим, щоб вони взяли у вас цигарки i видавали iх вам по однiй? Коли так, то вам вiдомо, до яких хитрощiв можна вдаватися, щоб отримати своi цигарки, якщо вам знову захочеться курити, – ви навiть не зважатимете на колишнi заяви про те, що вашi благання варто iгнорувати. Якою б сильною не була рiшучiсть ваших помiчникiв не вiддавати вам заповiтну пачку, перед панiкою, винахiдливiстю i напором курця, який дiйшов до стадii «цигарку менi негайно!», нiщо не встоiть.

Жiнкам властивий материнський iнстинкт, вони схильнi сприймати все негативне, що вiдбуваеться з ними, як вiдплату. Проте нам доводилося читати страшнi iсторii про матерiв, якi кидали дiтей напризволяще заради власних розваг. Такими жiнками ми нехтуемо, висмiюемо iх за безвiдповiдальнiсть. Але якщо бути цiлком чесною перед собою, невже не пригадаете жодного випадку, коли ви, поки дiти сплять, вибiгали на декiлька хвилин iз будинку, щоб чимскорiш купити цигарки? Або ж на найближчiй заправцi нiколи не залишали двигун ввiмкненим, щоб заскочити до магазину на розi вулиць? Менi навiть розповiдали про породiллю, якiй так хотiлося курити, що вона в розпачi намагалася вмовити прибиральницю, аби та доглянула за немовлям, поки вона збiгае за цигарками. Однак заклопотана прибиральниця вiдмовилася. Зрозумiло, що та жiнка – некурець i нiколи не курила, на вiдмiну вiд колишнiх курцiв. Їi заперечення – «Не треба вам курити, не вигадуйте! Це шкiдливо i для вас, i для вашоi дитини. А як же ви обходилися без цього 14 годин пiд час пологiв?» – тiльки збiльшували почуття провини молодоi мами. Але вiд своiх намiрiв вона не вiдмовилася, хоча напередоднi в засобах масовоi iнформацii повiдомляли про викрадених з лiкарнi малят. Коли жiнка повернулася до палати – дитини на мiсцi не було. У панiцi вона зчинила галас на всю лiкарню. На щастя, немовля було в надiйних руках – iнша прибиральниця вiднесла його до сусiдньоi палати. Однак лише уявiть собi, що довелося пережити матерi за тi кiлька хвилин, поки ситуацiя не прояснилася!

Я навiв цей приклад для iлюстрацii впливу i наслiдкiв промивання мозку. Жiнки нерiдко засуджують подруг за те, що тi продовжують курити пiд час вагiтностi. Однак не поспiшають вiдмовлятися вiд шкiдливоi звички, коли самi чекають поповнення в родинi. Саме тому важко повiрити, що згаданий iнцидент мiг трапитися з вiдповiдальною матiр’ю. Але, перш нiж засуджувати ii, будьте вiдвертi з собою. Невже ви нiколи не бiгали по всьому району в пошуках цiлодобового магазину тiльки для того, щоб купити цигарки? І нiколи не панiкували, коли у вас закiнчуються цигарки або, що ще гiрше, вони вже скiнчилися? Звiсно ж, бувало й таке.

Якщо ви здатнi будь-якоi митi кинути курити – у чому готовi заприсягтися безлiч курцiв, – то навiщо ж тодi читаете цю книжку? З единоi причини. І цiею причиною е


СТРАХ.

Не хвилюйтеся, iнших причин продовжувати курити немае. У нашому прикладi жiнка наразила життя дитини на небезпеку не заради сумнiвного задоволення наповнювати легенi канцерогенним димом. Просто за вiдсутнiстi цигарок ii охопила панiка.

Уявiть собi наркомана, що «сидить» на героiнi, у якого немае черговоi дози. Уявiть його панiку, шок, бiль i страх… А тепер – уявiть полегшення, яке вiн вiдчувае, коли нарештi отримуе можливiсть ввести героiн у безнадiйно сколоту вену. Невже ви дiйсно вважаете, що наркоманам подобаеться колоти себе голками? Тому, хто не вживае героiн, важко повiрити, що таке можливо. Люди, якi не курять, сумнiваються, що курцям дiйсно подобаеться вдихати смертельно небезпечний для легенiв дим. Так думали i ви, поки не пiдсiли на нiкотин. Внаслiдок промивання мозку я вважав, що наркомани колються, аби насолодитися неймовiрно приемними галюцинацiями. Насправдi ж вони просто панiкують, вiдчуваючи страх i невпевненiсть у собi, коли дiя наркотику закiнчуеться.

Найпоширенiша помилкова думка вiдносно будь-якоi наркотичноi залежностi – нiбито наркомани страждають на абстинентний синдром лише пiд час спроб позбутися цiеi залежностi. А насправдi симптоми виникають у них тодi, коли закiнчуеться дiя першоi дози. І наступну дозу вони приймають з единоi причини – аби позбутися спустошеностi й невпевненостi, спричинених попередньою дозою наркотикiв.

Людям, якi не залежать вiд героiну, не знайома ця панiка. Те ж саме стосуеться i курiння. Некурець просто не спроможний зрозумiти, як узагалi можна захотiти вдихати смердючий дим, тим паче витрачати на курiння купу грошей, а також створювати небезпеку для свого здоров’я, ризикувати життям власноi дитини, аби тiльки не чекати зайву годину. Потреба закурити не тiльки обурюе некурцiв, але й зовсiм не пiддаеться iхньому розумiнню. Як товариш за нещастям, я не виправдовую вчинок цiеi матерi. Але разом iз тим розумiю, що спричинило такий ii стан. Не так уже й приемно жити, надягнувши на голову полiетиленовий пакет, навiть якщо знаеш, що будь-якоi митi можеш його зняти. Але тим, хто змушений притримувати цей пакет на чужiй головi, ба навiть на головi близькоi людини, подiбнi дii ненависнi, попри впевненiсть, що таким чином вони нiбито роблять близькiй людинi добру послугу.

Замислимося на хвилину про наслiдки згаданих ситуацiй. Я просив вас вiдповiсти на запитання: «У чому рiзниця мiж курцем i некурцем?» Зрозумiло, що один курить, а другий – нi. Оскiльки це не тiльки правильна, але й очевидна вiдповiдь, ми, не усвiдомлюючи цього, наближуемося до розв’язання проблеми у зворотному напрямку. Тобто ми намагаемося розв’язати проблему шляхом повноi вiдмови вiд курiння. На цьому етапi таке рiшення може видатися вам логiчним. Але я готовий пояснити, чому воно не тiльки нелогiчне, але й може спричинити нову проблему.

На даху вашого будинку бракуе однiеi черепичини. Щоразу, коли йде дощ, на дорогому килимi з’являеться мокра пляма. Як вам розв’язати цю проблему? Можна забрати килим, а туди, де зi стелi капае вода, поставити вiдро. А можна вирiшити це питання бiльш радикально i переiхати в iнший будинок. Хоча на власне проблему цi заходи не вплинуть. Розумнiше й ефективнiше було б усунути причину, тобто покласти нову черепичину.

Нам притаманний такий же пiдхiд i у розв’язаннi iнших життевих проблем, тобто ми навiть не намагаемося шукати першопричину. Коли в нашого автомобiля або велосипеда спускае колесо, ми сподiваемося виправити ситуацiю, пiдкачавши шину. Якщо невдовзi колесо знову спускае, а ви занадто ледачi або оптимiстичнi чи ж, як i я, надiленi обома цими якостями, то ви знову беретеся за насос. Так повторюеться ще кiлька разiв. Хоча якими б ледарями або оптимiстами ми не були, вже на другий раз розумiемо, що шина пробита i единий вихiд – ii заклеiти.

Справжня вiдмiннiсть мiж курцем i некурцем полягае не в тому, що один курить, а другий – нi. Суть ii в тому, що курiння – лише наслiдок проблеми. Сподiвання кинути курити, вiдмовившись вiд цигарок, рiвноцiннi поставленому в мiсцi протiкання вiдру замiсть того, аби полагодити дах, чи тому ж перiодичному пiдкачуванню шини замiсть ii ремонтування.

Курець вiдрiзняеться вiд некурця тим, що в першого е залежнiсть вiд цигарок, а в другого ii немае. Це i е справжня проблема – аналог вiдсутньоi черепичини або ж проколотоi шини. Просто визнайте цей беззаперечний факт: курити нас не примушуе нiхто, крiм нас самих. Навiть коли люди довкола нас щосили намагаються допомогти нам позбутися цiеi шкiдливоi звички, ми знаходимо спосiб протистояти iм. Намагаючись скоротити щоденну кiлькiсть цигарок i зрештою кинути курити, ви навiть ладнi терпiти чи не единi труднощi, коли якась частина нашого мозку повторюе: «А я хочу курити!» Якщо мозок мовчить, то вiдмова вiд курiння даеться нам легко. Напевно, ви не повiрите, але будь-який курець, зокрема й ви, може кинути курити, дотримуючись правильного пiдходу.

Отже, щоб кинути курити, розглянемо причину проблеми. Доведеться позбутися потреби чи бажання курити, до того ж не просто на кiлька годин, днiв, мiсяцiв або рокiв, а назавжди. Навiть фахiвцi не вiрять, що можна вiдмовитися вiд курiння, не застосовуючи при цьому силу волi. Але помiркуйте: якщо у вас немае потреби або бажання затягтися черговою цигаркою, то навiщо взагалi сподiватися на силу волi, щоб не курити?

Можливо, зараз у вас з’явилася думка: мовляв, усе це прекрасно, менi немае чого заперечити, залишаеться лише пiдкоритися, адже, крiм мене самого, нiхто не змушуе мене курити, значить, у мене е якась вада, яка псуе менi життя, але хiба може книга усунути цю ваду?

Еврика! Ви дивитеся в корiнь проблеми. У випадку iз черепичиною i проколотою шиною ми чiтко бачимо i причину проблеми, i ii вирiшення. Якщо ж говорити про курiння, ми розумiемо, що единий шлях – це позбутися бажання курити раз i назавжди. Легко сказати. Але як цього досягти?

Давайте розглянемо проблему глибше. Перш нiж позбутися бажання курити, нам треба зрозумiти, чому воно в нас виникае. Зрештою, ми не народжуемося з цим бажанням. Людство сотнi тисяч рокiв обходилося без курiння. Нiкому навiть не спаде на думку вважати, що в навмисному вдиханнi смердючого i канцерогенного диму е хоч щось природне. По сутi нiкого з нас не тягнуло курити, поки ми не спробували першу цигарку. Якщо ви одна з тих нещасливцiв, яка потрапила до нiкотиновоi пастки в ранньому вiцi, тому не пам’ятае той час, коли не мала потреби в курiннi, не хвилюйтеся. Якби ви вiдчували, що вам чогось бракуе, ви це запам’ятали б! Ранiше я вже давав визначення промивання мозку:



«Це процес, мета якого – радикальна змiна поглядiв i переконань людини».


З раннього вiку нас щодня завалюють так званими фактами. А стосовно курiння – запевняють, що нiкотин допомагае розслабитися i зосередитися, рятуе вiд стресу i проганяе нудьгу. Хоча разом iз тим нам пояснюють, що це шкiдлива, огидна звичка, яка легко укорiнюеться, згубно впливае на наше здоров’я та гаманець, якщо ми по дуростi своiй занадто iй потураемо. Парадоксально, але гучнiше за всiх про шкоду курiння заявляють люди, якi найчастiше димлять безперестанку, – нашi батьки! Ми вiримо iм, але, всупереч залякуванням, не звертаемо на це уваги. Бо знаемо: мама тягнеться за пачкою цигарок щоразу, коли нервуе, а тато без цигарки не може говорити по телефону. До того ж словеснi пiдтвердження ми чуемо вiд них регулярно: «Хутко дай менi цигарку!», «Вийдемо звiдси, менi треба покурити». Або коли намагаються кинути курити: «Я вбив би за цигарку!» Остання фраза зазвичай супроводжуеться спалахами роздратування i депресii, якi свiдчать про нiкотинове голодування.

Називати все це промиванням мозку не зовсiм правильно, оскiльки в юному вiцi нашi уявлення i переконання не так змiнювалися, як формувалися. Зрозумiло, що вся ця купа iнформацii, усi «за» i «проти» стосовно курiння анiтрохи не зачiпали нас. У дитинствi ми вiрили обом сторонам. Оскiльки ми не мали анi потреби, анi бажання курити, вмiли радiти спiлкуванню, долати стреси без цигарок, то були у вигiдному становищi.

Курiння нiчого нам не надае, проте багато чого позбавляе. В iсторii людства нема жодного курця, утiм, як i алкоголiка та наркомана, який заздалегiдь думае, що стане залежним. Якби вони передбачали таку перспективу, то навряд чи погодилися б на першу дозу. Саме тому, що смак першоi цигарки видаеться огидним, ми помиляемося i вiримо, що в курiння не втягнемося нiколи.

Промивання мозку починае дiяти лише пiсля того, як ми потрапляемо до нiкотиновоi пастки. Тобто, перш нiж проковтнути приманку, ми ставимося до курiння як до шкiдливоi, брудноi, руйнiвноi звички. Перша цигарка не тiльки пiдтверджуе цi уявлення – вона розвiнчуе мiф про курiння як про приемне проведення часу. Незважаючи на все це, досить швидко ми починаемо отримувати задоволення вiд курiння, воно допомагае нам розслабитися i надае впевненостi. Невдовзi ми вже не можемо обiйтися без цигарок – стаемо з ними нерозлийвода. Та хоч якими темпами не йшов би цей процес, ми його не помiчаемо. Проте неможливо заперечити, що нашi уявлення змiнилися. Адже оптимiст сприймае пляшку наполовину наповненою, а песимiст – наполовину порожньою. Хто мае рацiю?


ПЛЯШКА НАПОЛОВИНУ ПОВНА ЧИ НАПОЛОВИНУ ПОРОЖНЯ?




Роздiл 2

Пляшка наполовину повна чи наполовину порожня?


Якщо пляшка заповнена на 50 % свого об’ему, то i песимiст, i оптимiст мають рацiю. У кожного з них свое уявлення про один i той же факт. Кожен мае право на власну думку, але в цiй книжцi йдеться не про думки, а лише про факти. Тож якщо пляшка заповнена бiльше або менше нiж на половину, то i в оптимiста, i у песимiста уявлення про дiйснiсть хибне. Вiдповiдаючи на запитання: «Чи допомiг вам Аллен Карр?», деякi колишнi курцi, якi лiкувалися в моiх клiнiках, напевно, скажуть: «Вiн промив менi мозок! Переконав, що менi взагалi немае бiльше сенсу курити».

Така вiдповiдь мене лякае. Адже з неi випливае, що я користуюся тiею ж тактикою, що i деякi секти, мета яких – контролювати думки сектантiв. А найбiльше турбуе те, що досить просто цей процес можна зробити зворотним i переконати курця в необхiдностi знову почати курити.

У наших клiнiках ми проводимо сеанси гiпнотерапii. Пiсля лiкування пацiенти абсолютно впевненi, що цигарки iм бiльше не потрiбнi. Але коли iншi курцi й некурцi намагаються з’ясувати в них, що ж вiдбуваеться на тих сеансах, то бiльшiсть пацiентiв нездатнi пояснити, тому вiдповiдають розпливчасто, щось на кшталт: «Не розумiю як, але цей метод спрацьовуе».

Запевняю вас: нiякоi мiстики тут немае. Пiдозрювати ii втручання – означае вiддалятися вiд iстини. Імовiрно, Алi Баба був надзвичайно радий, коли слова «Сезам, вiдкрийся!» привели його до скарбiв. Але чи варто вдаватися до мiстицизму лише для того, щоб вiдкрити дверi власного будинку? Чи не простiше вставити в замок ключ, що належить тiльки вам? Мене цiкавлять лише факти. Пiдкреслюю: я не користуюся промиванням мозку, навпаки, моя методика, яку я назвав «Легким способом», побудована на контрдii.

Спецiально для цiеi книжки нам знадобиться нове визначення поняття «промивання мозку»:



«Промивання мозку – це процес, спрямований на ефективне переконання людини в iстинностi конкретних фактiв i уявлень, якi насправдi хибнi».


Поняття «контрдiя» я визначив би таким чином:



«Це методика, розроблена з метою усунення наслiдкiв промивання мозку, яка дае змогу людинi побачити справжнiй стан речей».


Напевно, подумки ви вже застогнали: «О, нi! Йому залишилося лише додати, що курiння – брудна, огидна звичка, яка шкодить моему здоров’ю i занадто дорого менi коштуе».

Повiрте менi, у «Легкому способi» така тактика не застосовуеться. Вам уже вiдомо, що курiння шкодить здоров’ю, i розумiння цього викликае у вас тривогу. А що роблять курцi в станi стресу? Правильно – хапаються за цигарку.

Суспiльству в цiлому властиве ставлення до курцiв як до простуватих, слабких парiй. Бiльшiсть курцiв сприймае себе саме так. Дiйсно, незважаючи на свою компетентнiсть i здатнiсть розумно керувати повсякденними справами, ви загубили з поля зору ту сферу життя, до якоi належить курiння. І це ще одна складова промивання мозку. Насправдi сили волi у вас стiльки ж, а може, i бiльше, нiж у будь-якоi iншоi людини – курець вона чи некурець. Але наразi ви використовуете силу волi зi знаком «мiнус».

Можливо, у деякi моi слова важко повiрити. Вас, напевно, охоплюе бажання викинути цю книжку на смiтник. Будь ласка, не треба! На цих сторiнках ви не знайдете жахливих iсторiй. Навпаки, я маю для вас лише добрi новини. Однак наша ситуацiя належить до категорii «що було першим – яйце чи курка?». Головний фактор, що заважае курцям навiть спробувати кинути курити, – страх. Вiн може набувати рiзних форм. Це – страх успiху, шлях до якого лежить через перiод страждань упродовж невизначеного часу. Страх, що для досягнення успiху не вистачить сили волi. Страх перед фiаско. І хоч як це не парадоксально, страх перед самим успiхом: страх, що до кiнця життя вiд свят i вечiрок ви вже не отримуватимете колишнього задоволення. Адже ви бачили, як потерпають вашi друзi. Невже цi страждання комусь довподоби? Це страх, що без цигарки ви не зможете довго спiлкуватися по телефону чи долати стрес. Страх, що, досягнувши мети, ви перетворитеся на колишнього курця i станете скиглiем, який до скону лiт плакатиме про те, що йому нiколи не доведеться викурити жодноi цигарки.

Не будемо вдавати, що цих страхiв не iснуе. Вони реальнi й сильнi. Якщо ви коли-небудь застосовували «вольовий метод» вiдмови вiд курiння, який я неодноразово випробовував на собi, то пам’ятаете, що при цьому переважае не вiдчуття «я кидаю курити», а вiдчуття «я кидаю жити», а то й – «вiдмовляюся вiд механiзму подолання труднощiв, вiд пiдтримки й опори». Тому давайте визнаемо, що ви вiдчуваете i цей страх, i безлiч iнших. А ще погодимося з тим, що для спроби вiдмовитися вiд курiння потрiбна справжня вiдвага. Якщо ж ви це усвiдомлюете, значить, одна з перешкод уже позаду. Істина полягае в тому, що всi цi страхи – складовi елементи промивання мозку. Отже, перш нiж кидати курити, потрiбно позбутися цих страхiв.

Усi курцi – осбистостi суперечливi. Курiння для них – щось на кшталт перетягування каната. З одного боку, страх: звичка губить мене, влiтае менi в копiечку i пiдкоряе собi мое життя. З iншого – це мое задоволення, мiй супутник життя, моя опора. Чесно кажучи, задоволення вiд курiння незначне – пригадаймо ситуацiю в пологовому будинку. Невже ми не вмiемо радiти життю чи боротися з проблемами без курiння? На цьому ж боцi каната е страх. Курiння, як i будь-який рiзновид наркотичноi залежностi, – це боротьба зi змiнним успiхом, у якiй бере участь страх: страх впливу наркотику на нас, страх перестати радiти життю або страх впоратися з проблемами без наркотику. Нагадаю: людям, якi не курять, цi страхи не вiдомi.

Пiдступнiсть нiкотиновоi пастки полягае ще й у тому, що на тiй сторонi каната е страх перед майбутнiм: «Так, я можу захворiти на рак легенiв, а можу i не захворiти, якщо пощастить». Але тiльки-но ви вирiшуете кинути курити, як доводиться вiч-на-вiч стикатися iз суворою дiйснiстю, фобiею поразки i страхом перед перспективою життя без курiння. Для нас природно сподiватися, що фатальний день буде вiдтермiновано, що нас i надалi супроводжуватиме успiх, чи, можливо, автобус переiде нас ранiше, нiж розвинеться хвороба, або ж одного разу ми прокинемося й зрозумiемо, що бажання курити зникло.

Можливо, ви, як i я, чули про курцiв, з якими сталося щось подiбне. Тридцять рокiв я молився, щоб i менi так пощастило. Затямте: небезпека нiкотиновоi пастки полягае в тому, що вона, подiбно iншим видам наркотичноi залежностi, спецiально призначена для того, аби втримати вас на гачку. І чим мiцнiше ви сидите на цьому гачку, тим сильнiше ця пастка шкодить вашому здоров’ю i гаманцю. Так, е невелика група курцiв, якi одного прекрасного ранку прокидаються i розумiють, що бажання курити в них нiколи не виникатиме. Зазвичай цi курцi дiйшли до тiеi стадii, коли вони вже неспроможнi обдурювати себе i запевняти, що курiння – це насолода й опора. На жаль, переважна бiльшiсть людей досягае цiеi стадii занадто пiзно. Прошу, не допускайте, щоб так трапилося i з вами! Усе свое життя ми, курцi, обiцяемо собi завтра ж вiдмовитися вiд цiеi шкiдливоi звички. Менi пощастило позбутися ii вчасно. Можу лише гадати, яким було б самознищення, якби я спiзнився. Якби в мене виявили рак легенiв, упевнений, усi наслiдки промивання мозку миттево розвiялися б, а висновки були б сумними:



«Ідiот, кретин! Тобi пощастило народитися мiцним i здоровим. Яким же невдячним i тупим треба бути, щоб усе життя труiти власнi легенi цiею капостю! Як можна бути настiльки егоiстичним i черствим, як можна мучити близьких тобi людей? Ти вважаеш себе розумною й iнтелiгентною людиною. Але яким же дурним i слабким треба бути, аби довести себе до такого стану?»


Напевно, ви, як i ранiше, впевненi, що я сподiваюся достукатися до вашого здорового глузду. Аж нiяк. Я просто намагаюся уявити, що б я думав у такий момент. Бiда в тому, що в жодного курця подiбноi думки не виникае, допоки не стае занадто пiзно. Я просто намагаюся показати, наскiльки пiдступна нiкотинова пастка. Як я вже говорив, це нагадуе одвiчну дилему про яйце i курку. Істина в тому, що всi цi страхи – лише предмет промивання мозку i iх можна позбутися ранiше, нiж ви дочитаете цю книжку. Тож будьте готовi заздалегiдь. Інодi у вас може виникати бажання вiдкласти книжку або читати ii дуже повiльно, вiдволiкаючись на бiльш важливi справи: домашне господарство, опiкування дiтьми, вибудовування кар’ери.

Усi ми згоднi з тим, що життя – це гра. Прагнучи насолоджуватися життям i долаючи перешкоди, складно передбачити, який наш вчинок чи поворот подiй буде для нас виграшним, а який зрештою завдасть шкоди. Скiльки разiв за свое життя нам доводилося опинятися в ситуацii, коли втрачати було абсолютно нiчого, а отримати ми могли чимало. Усе залежить вiд нашого рiшення. Отож зараз ви перебуваете в такому ж вигiдному положеннi. Думаете, я перебiльшую? Анiскiлечки. Я хочу, щоб ви пообiцяли (насамперед – собi), що дочитаете цю книжку до кiнця. Пам’ятайте про те, що нiкотинова пастка побудована з таким розрахунком, щоб утримувати вас на гачку все життя. Не дозволяйте iй обдурити себе. Якщо ви дочитаете книгу:


ВИ АБСОЛЮТНО НІЧОГО НЕ ВТРАТИТЕ!

Якщо хочете, можете продовжувати курити. Вам навiть полегшае. Замiсть того щоб почуватися дурною i мучитися докорами сумлiння, ви зможете сказати рiдним i друзям: «Я зробила все, що могла: прочитала книжку вiд початку до кiнця, але курити так i не кинула». Ви зробили все, про що я чи хтось iнший мiг вас попросити. І тепер iз чистою совiстю можете продовжувати курити. Усвiдомте: ви абсолютно нiчого не втратите. Тому нема чого супитися, продовжуючи читати. Обiцяю: попереду на вас чекають тiльки добрi новини. Вам нема чого зупинятися й пропускати абзаци або й сторiнки. Навпаки, ця порада може видатися дурною, але якщо ви й досi не вирiшили, що вже викурили свою останню цигарку, то книга допоможе вам вiдмовитися вiд спроб кинути курити перш, нiж ви дочитаете ii до кiнця. Однак не варто зловживати цим, аби читати по рядку в день. Якщо ж ви вже викурили останню, як ви сподiваетеся, цигарку у своему життi, то прочитайте книжку якнайшвидше.

Коли я розповiдаю про курiння цигарок – а роблю я це впродовж усiеi книжки, – то маю на увазi будь-яку форму курiння, зокрема й курiння трубок, цигар, самокруток, тобто будь-яке споживання нiкотину, у тому числi нюхального й жувального тютюну, пластиру чи спрею для носа.

Але якщо ви абсолютно нiчого не втратите, то це ще не означае, що ви нiчого не отримаете, користуючись «Легким способом». Його переваги не лише в тому, що у ваших кишенях збережеться бiльше грошенят i пахнутиме вiд вас приемнiше. Люди, яким «Легкий спосiб» уже повернув свободу, надсилають менi такi слова подяки: «Дякую за те, що подарували менi життя!» або «Мое життя почалося, коли я кинув курити».

Я отримую листи вiд заповзятих курцiв з величезним стажем (таким колись був i я) – вiд чоловiкiв i жiнок, вiд молодi. Коли ми стаемо рабами нiкотину, то не можемо думати про те, наскiльки i чим ризикуемо. Безумовно, у мене, як i у вас, також було чимало невдалих спроб вiдмови вiд цигарок. Я навiть не сподiвався, що коли-небудь узагалi кину курити. Поки це нарештi не вiдбулося. Я чекав, усвiдомлюючи, що курiння рано чи пiзно вб’е мене. Дивно, але думки про смерть мене майже не турбували. Я впав так низько, що смерть перестала лякати мене. Зрозумiло, менi й на думку не спадало (як, iмовiрно, не спадае i вам), що саме курiння довело мене до такого стану. Так, я розумiв, що курiння викликае задишку, але приписував млявiсть i постiйне почуття втоми вiку i перенавантаженню. Я нiяк не мiг зрозумiти, що це наслiдок психологiчного тиску. Навпаки, я щиро вiрив, що курiння додае менi смiливостi й впевненостi в собi. Адже всiм вiдомо, що пити капучино в кафе i при цьому не курити – те ж саме, що вийти на вулицю голяка. А вiд спроб розговорити спiврозмовника на вечiрцi без цигарок стае просто нiяково. Я вважав, що без цигарки нiколи не зумiю зосередитися. Як утекти вiд шаленого натовпу, якщо не можеш дозволити собi перекур? Пачка цигарок була не тiльки моею кращою подругою, але й джерелом сили. Без неi я перетворювався на медузу, губив будь-яку здатнiсть i бажання радiти життю.

Коли ж цей туман перед очими розвiюеться, ми нiбито прокидаемося вiд страшного сну. Я вирвався з чорно-бiлого свiту страхiв i депресiй у сонячний багатобарвний свiт енергii, впевненостi й оптимiзму. Приблизно за третину столiття я майже забув, як це – вiдчувати себе живим. Як i бiльшiсть курцiв, я призвичаiвся до курiння, коли менi ще не було двадцяти рокiв. А коли вiдчув, що перестав насолоджуватися життям, то списав це на роки й усi наслiдки зрiлого вiку. Вiдмовившись вiд давньоi звички, я сподiвався стати здоровiшим i реалiзувати себе в життi, вiрив, що цi переваги е найцiннiшими. Але iх перевершили iншi, зокрема:

1. Презирство до себе самого змiнилося самоповагою.

2. Мiсце невпевненостi зайняла безумовна впевненiсть у собi.

3. Зникла чорна тiнь, яка, незважаючи на всi спроби позбавитися ii, розростаеться i не дае спокою людинi, котра стае залежною пiсля прийняття другоi дози. З цiеi митi ми усвiдомлюемо або пiдсвiдомо обдурюемо себе впродовж усього життя. Спочатку ми запевняемо себе, що не маемо нiякоi залежностi, а коли усвiдомлюемо, що все ж таки потрапили на гачок, даемо собi обiцянку зiрватися з нього – проте не сьогоднi, а завтра. Завтра – не ранiше. Трохи пiзнiше я поясню, чому це «завтра» нiколи не настае.

4. Час покласти край рабству. Нас настiльки поглинае боротьба з суспiльством (а разом i з собою), яке примушуе нас кинути курити, що ми навiть не звертаемо увагу на те, чи дiйсно отримуемо вiд курiння насолоду. Насправдi ж ми сприймаемо те, що вiдбуваеться, як щось цiлком зрозумiле. Ось чому ми вважаемо, що бiльшiсть цигарок викурюемо просто за звичкою. Багато хто з курцiв скаже, що iхня улюблена цигарка – та, яку вони викурюють пiсля iжi. Замислiмося над цим твердженням. Яка рiзниця мiж однiею цигаркою та рештою цигарок iз тiеi ж пачки? Нiякоi. Вона не вiдрiзняеться вiд них своiм вмiстом. Рiч не в тiм, що курець насолоджуеться цигаркою пiсля iжi, а в тiм, що вiд iнших приемних подiй вiн не отримуе задоволення, якщо вони не супроводжуються курiнням. У життi людей, якi не курять, нiчого подiбного не iснуе. Та й чи задоволення це? Поки що ми, коли вiч-на-вiч стикаемося з iнформацiею про наслiдки курiння, рiдко жалкуемо про те, що взагалi маемо цю звичку. Цигарки стають цiнними тiльки тодi, коли курцевi забороняють курити. Чи можна уявити собi iнший вид дозвiлля, крiм наркотичноi залежностi, який би так само впливав на людину? Таке «дозвiлля» спокушае тiльки тодi, коли воно пiд забороною. А коли заборона вiдсутня, то сама думка про таке «дозвiлля» засмучуе.

Однак сума плюсiв, якi дае життя без курiння, переважае ii окремi складовi. Допоки я не кинув курити, щоранку прокидався млявим i розбитим – i це пiсля десятигодинного сну! Менi доводилося буквально витягати себе з лiжка назустрiч випробуванням i негараздам нового дня. Тепер, коли менi вже за сiмдесят, я прокидаюся сповненим сил i бадьоростi, з радiстю думаючи про те, що на мене чекае. Ось що мають на увазi люди, коли пишуть:



«Мое життя почалося, коли я кинув курити».


Лист, сповнений надзвичайного натхнення, надiслала менi молода жiнка Деббi Сек’юла:



«Я смiялася з себе: це ж треба, до чого докотилася – взялася за книжку, щоб кинути курити! Книжка здалася менi нелогiчною i жалюгiдною. Важко повiрити, щоб науково розробленi методи вiдмови вiд курiння не подiяли, а книжка допомогла».


Як i в багатьох iнших сферах життя, намагаючись кинути курити, ми часто звертаемося до так званих авторитетiв, таким чином запевнюючи себе, що заради досягнення мети зробили все можливе. Але в сферi нiкотиновоi залежностi все, що нам вiдомо про цю пастку i способи вивiльнення з неi, зазвичай суперечить дiйсностi.

У це важко повiрити, але книжка змiнить ваше уявлення про цигарки – не лише пiд час читання, але й на все життя. Найбiльше я радiю однiй обставинi: елементарнi данi стають для нас iнтелектуальними iнструментами, необхiдними для розумiння того, як вибратися з пастки. Знання – це сила: без нього ми губимося, а з ним – почуваемо себе переможцями. Все це Деббi передала своiми словами:



«Раптом я спiймала себе на тому, що постiйно посмiхаюся i не можу позбутися цiеi посмiшки. Перегорнувши через тиждень останню сторiнку Вашоi книжки, я зрозумiла, що бiльше нiколи не куритиму. Я зрозумiла, що вилiкувалася раз i назавжди.

Вiдчуття було дивним. Не можу точно описати його, але впевнена: Ви зрозумiете, про що я.

Я не курю вже другий тиждень. Я весела i щаслива, як тодi, коли дочитала Вашу книжку, ба навiть бiльше. Менi вiдкрився цiлий свiт ароматiв, смакiв, енергii. Менi так добре, що в це навiть важко повiрити.

Сьогоднi мое життя – просто диво! Усе видаеться новим i чудовим. Ви вiдкрили передi мною цi дверi, i я не знаю, як Вам дякувати!

Ви пишете про одкровення, що може спуститися будь-якоi митi впродовж двох найближчих тижнiв. Зi мною це сталося за лiченi секунди. Бiльше я навiть не згадую про курiння.

Наостанок скажу ще раз: дякую Вам!

Сподiваюся, коли-небудь у мене буде можливiсть подякувати Вам особисто, а поки що – ВЕЛИЧЕЗНЕ СПАСИБІ ВАМ ЗА ТЕ, ЩО ВИ НАВЧИЛИ МЕНЕ ЖИТИ!

Із найкращими побажаннями Вам i всiм Вашим, безсумнiвно, люблячим близьким.

    Деббi Сек’юла».

За багато рокiв я отримав численну кiлькiсть таких листiв. Напевно, ви пам’ятаете розповiдь про те, як я сам кинув курити:



«Коли чудо вiдбуваеться, воно схоже на пробудження вiд страшного сну».


У своiх листах Деббi пише: «Сьогоднi мое життя – просто якесь диво!» У листах часто повторюеться ще одна фраза: «Це якась магiя!» Розгляньмо цих близнюкiв бiльш детально -


ДИВО ЧИ МАГІЯ?




Роздiл 3

Диво чи магiя?


Насправдi ж нi те, нi iнше – просто складаеться таке враження. І це враження зберiгаеться вже понад двадцять рокiв. Майже третину столiття я курив цигарки одну за одною. І не тому, що менi дуже подобалося курити, просто я не мiг без нiкотину. Безлiч разiв пробував кинути. Якось навiть протримався без цигарок пiвроку, але нiколи не вiдчував, що остаточно звiльнився вiд цiеi шкiдливоi звички. На мою думку, iснують рiзнi категорii курцiв, – безперечно, так вважаете i ви. Наприклад, е соцiальнi курцi – люди, якi курять «за компанiю». Досить лише глянути на них, аби переконатися, що курiння iм не до душi. Їм зовсiм не подобаеться бути справжнiми курцями. Вони просто хочуть вiдчувати себе частиною спiльноти, тому й курять виключно разом з усiма. Цi люди завжди справляють таке враження, начебто iм некомфортно: вони нiколи не затягуються, постiйно забувають збити попiл i зазвичай курять тiльки тi цигарки, якi «стрiльнули».

Існуе й iнша категорiя, якiй заздрить кожен завзятий курець, – це тi, хто курить час вiд часу, дiйсно насолоджуючись кожною цигаркою. Вони глибоко затягуються, але не кашляють, поводяться награно i разом iз тим розкуто. Неймовiрно, але iм, схоже, вистачае п’яти цигарок на день. Найбiльша група, про яку я вже розповiдав, – курцi за звичкою. Такi люди справжне задоволення отримують лише вiд двох iз двадцяти викурюваних щодня цигарок. Неозброеним оком помiтно, що вони не отримують насолоди вiд курiння, яке вже стало звичкою. Однак вони стверджують, що легко вiдмовляться вiд цигарок, якщо тi шкодитимуть iхньому здоров’ю. Далi йде моя категорiя – це справжнi курцi. У глибинi душi вони знають, що повнiстю залежать вiд нiкотину, тож без цигарки не здатнi радiти життю, зосереджуватися чи впоратися зi стресом. Термiн «нiкотиноголiк» ще не прижився. Але, так само як i алкоголiки, справжнi курцi переконанi, що хiмiчнi процеси в iхньому органiзмi вiдбуваються iнакше, нiж у решти людей. Я також думав, що курцi, у тому числi я, вiдрiзняються вiд iнших курцiв особливими хiмiчними реакцiями органiзму. Крiм того, я знав напевне: навiть якщо я вiзьму себе в руки i позбавлюся шкiдливоi звички, то, скiльки б я не протримався, все рiвно назавжди залишуся курцем, якому заборонено курити.

Та згодом з моiх очей раптом спала щiльна завiса: я змiг глянути на курiння як на таке, а не через призму наслiдкiв промивання мозку. Ще не встигнувши загасити останню цигарку, я зрозумiв, що вже став некурцем. Я усвiдомив, що бiльше нiколи не потребуватиму i не бажатиму закурити. Проте я не розумiв, чому це вiдбулося так просто. Чому я не страждав вiд абстинентного синдрому, який супроводжував моi попереднi спроби кинути курити? Мало того що симптоми були вiдсутнi, але й сам процес вiдмови вiд курiння менi по-справжньому подобався.

На цьому етапi ви, напевно, захочете отримати вiдповiдь на кiлька запитань. Очевидно, що перше з них буде сформульовано так: «Пояснiть, що вiдбулося з вами i яким чином ви хочете домогтися того, щоб те ж саме сталося й зi мною?»

Як я можу досягти того, щоб i з вами вiдбулося те ж саме? Нiяк. Ви самi досягнете цього. Усе, що вам необхiдно зробити, – дочитати книжку, втамовуючи своi упередження. Та це не означае, що ви мусите покiрно виконувати всi моi настанови. Навпаки, важливо пiддавати сумнiву все, що я стверджую, а також заперечувати все, у що вiрить суспiльство, яке промивае вам мозок. Кинувши виклик своiм набутим рефлексам, а також уявленням про цигарки, згодом ви зможете зробити свiдомий вибiр.

Рiзнi «чому» вже переповнюють вашу свiдомiсть, вони виникатимуть знову й знову в процесi читання цiеi книжки. Очевидно, ви подумаете й про те, що також кинули б курити без особливих на те зусиль, якби впали так само низько, як i я. Але згадайте, що мене це падiння не зупинило. Я чекав смертi, проте не змiг кинути курити. Напевно, i ви знаете людей, якi померли в молодому вiцi вiд хвороби, яку спричинило курiння. Погiршення здоров’я iх не зупинило. Не зупинило б воно й вас, опинись ви на iхньому мiсцi. Нам болiсно, коли вiдвiдуемо хворих друзiв i рiдних, якi помирають вiд цiеi згубноi звички. Але ж все одно ми ще частiше хапаемося за цигарки, незважаючи на сором i докори сумлiння. Досить лишень подивитися на цiлий натовп курцiв перед входом до лiкарнi, аби переконатися в моiй правотi.

Напевно, читаючи про рiзнi категорii курцiв, ви спiймали себе на думцi, що належите до тiеi групи, на яку «Легкий спосiб» не дiе. Я теж так думав, поки не зрозумiв механiзму нiкотиновоi пастки. На хвильку уявить собi, що курiння – це в’язниця, у яку ви заточили себе самi. До кожного ключа потрiбен замок. «Легкий спосiб» – це ключ, що дае змогу будь-якому курцевi вибратися з нiкотиновоi пастки. Існують рiзнi категорii курцiв, але оскiльки навiть близнюки чимось таки вiдрiзняються один вiд одного, то кожен курець також унiкальний.

Сподiваюся, ви вже чули про мою репутацiю i читаете цю книгу за рекомендацiею людини, яка змогла «втекти». Можливо, ви вже встигли прочитати одну або кiлька моiх попереднiх книг чи навiть вiдвiдали клiнiку. Тодi ви чули про курцiв, якi спробували «Легкий спосiб», але не досягли бажаного результату. Чому?

Рiч у тiм, що я можу дати людинi тiльки ключ, але не маю права змусити ii ним скористатися. Адже не можна змусити вас сiсти в автобус, якщо ви цього не хочете. Тепер, очевидно, вас турбуе, що якась частина вашого мозку буде проти того, аби скористатися цим ключем. Урештi-решт, навiть якщо ви щиро ненавидите курiння i не можете вiдшукати в ньому жодного плюса, зiзнайтеся, що не хто-небудь, а саме ви прикурюете чергову цигарку. Усвiдомлюете ви це чи нi, але щось у вашiй головi змушуе вас дiяти всупереч здоровому глузду. Інакше ви вже давно б не курили. Але не варто хвилюватися. «Легкий спосiб» розвiе вашi сумнiви. Пам’ятайте, що вам абсолютно нiчого втрачати. Спочатку ви читаете книжку, а потiм вирiшуете: хочете ви кинути курити чи нi. До кiнця книги ви станете такими ж вiльними, як Деббi.

Зараз вашi уявлення про курiння розпливчастi, як тривимiрна графiка, i вони залишаться такими доти, доки ви не навчитеся застосовувати до них вiрний пiдхiд. Однак варто глянути на проблему пiд iншим кутом зору, як «зображення» стане чiтким.

У своiй книжцi я посилаюся на лист Деббi – на те iснуе чимало поважних причин. Повернiмося до цього листа ще раз:



«Я смiялася з себе: це ж треба, до чого докотилася – взялася за книжку, щоб кинути курити! Книга здалася менi нелогiчною й жалюгiдною. Важко повiрити, щоб науково розробленi методи вiдмови вiд курiння не подiяли, а книга допомогла».


Зрозумiло, що Деббi досить скептично сприйняла «Легкий спосiб». Спочатку до нього так ставляться всi курцi. Проте Деббi дочитала книжку й успiшно кинула курити. Вона прекрасно розiбралася в усiх «чому». Але вам, напевно, цiкаво, як довго вона зумiла протриматися без цигарок. Адже до написання листа вона не курила всього один тиждень. А досвiд пiдказуе, що такого промiжку часу замало, аби заявляти про перемогу.

Це ще один приклад виробленого в нас безглуздого умовного рефлексу. Експерти з нацiональноi благодiйноi органiзацii ASH, що виступае проти курiння i веде боротьбу за права людей, якi не курять, вважають результативним рiк, проведений без жодноi цигарки. Такий пiдхiд, на вашу думку, науковий? Чому рiк? За якими критерiями визначено саме такий термiн? Якби так було насправдi, то нiхто у свiтi не починав би знову курити, протримавшись рiк без цигарок! Однак вiдомо безлiч прикладiв, коли курцi поверталися до цiеi шкiдливоi звички пiсля декiлькох рокiв утримування. До наших клiнiк часто звертаються люди, якi не курили кiлька рокiв виключно завдяки силi волi. Чому ж тодi iм була потрiбна медична допомога?

Рiч у тiм, що вони, як i ранiше, почували себе невпевнено i змушенi були боротися зi спокусою, апелюючи до сили волi. У наших же клiнiках ми досить швидко позбавляемо пацiентiв необхiдностi боротися зi спокусою. Одна з причин такого прискореного процесу (хоч менi це й не подобаеться, але через неi мене називають «гуру») проста: малий термiн вказуе на те, що «Легкий спосiб» побудовано на мiстичнiй, духовнiй пiдставi. Ось чому вiн iнодi видаеться дивом або магiею, але в його основi покладено науковий пiдхiд, здоровий глузд i факти. Я зрозумiв, що вiльний, задовго до того, як загасив останню цигарку. Те ж саме сталося й з Деббi – iй навiть не довелося чекати до кiнця другого тижня:



«Вiдверто кажучи, я не встигла дочитати й до середини книжки, коли моi сумнiви зникли. Раптом я спiймала себе на тому, що постiйно посмiхаюся i не можу позбутися цiеi посмiшки! Перегорнувши через тиждень останню сторiнку Вашоi книжки, я зрозумiла, що бiльше нiколи не куритиму! Я зрозумiла, що зцiлилася раз i назавжди».


Подiбнi випадки в наших клiнiках не рiдкiсть. У розпал сеансiв терапii пацiент може сказати щось на кшталт:



«Можете не продовжувати. Я зрозумiв, що нiколи бiльше не куритиму».


І ми переконуемося, що пацiент дiйсно пройшов курс лiкування. Із листiв я довiдався, що багато курцiв вiдмовилися вiд давньоi звички, перш нiж дочитали книжку до кiнця. Будемо сподiватися, що те ж саме станеться i з вами. Але дочитати книжку треба обов’язково. Мало досягти стану ейфорii, подiбного до того, який пережила Деббi. Необхiдно ще й переконатися, що вiн збережеться надовго i у вас нiколи не виникне бажання курити.

Ми впритул наблизилися до запитання, яке я ненавиджу, проте змушений розглянути його. Імовiрно, ви вже чули про курцiв, якi успiшно застосовували «Легкий спосiб» кiлька тижнiв, ба навiть рокiв, а потiм знову потрапляли до нiкотиновоi пастки. Вiдчуття ейфорii кудись зникало. На жаль, таке бувае. Якби, наприклад, Деббi знову почала курити через три мiсяцi пiсля того, як кинула, лiкар («експерт») з розумiнням подивився б на неi i з розумiнням справи сказав би:



«От бачите! Насправдi вона не зцiлилася. Не можна вважати, що курець дiйсно зцiлився доти, доки вiн не протримався без курiння щонайменше рiк».


Однак «експерт» нехтуе фактом, що з тих же мiркувань не можна вважати зцiленими й курцiв, якi не курили впродовж року. Критерiй успiху, на який спираеться «експерт», не враховуе психiчного стану колишнього курця на кожному етапi перiоду втримування, нiбито воно не мае значення. Саме тому людей, якi претендують на звання суперспецiалiстiв, а насправдi такими не е, я називаю «експертами».

«Кину курити!» – одне з найпопулярнiших новорiчних рiшень. Менi розповiдали про курцiв, якi радiли, що iм вдалося протриматися без цигарок цiлий рiк: «УРА! Спрацювало!» І, вирiшивши, що iм уже нiчого не загрожуе, святкували перемогу всього однiею цигаркою. Не встигнувши отямитися, вони знову потрапляли в ту ж саму пастку. Можливо, таке вiдбувалося i з вами. Інодi справедливо буде зауважити, що курцi потерпiли фiаско саме тому, що втримувалися вiд курiння рiк i кидали курити на рiк. Той самий лiкар, напевно, нехтуе фактами, що шанси на успiх «вольового методу» не перевищують i десяти вiдсоткiв. У наших клiнiках пацiентам повертають грошi, коли без цигарок iм не вдалося протриматися хоча б три мiсяцi. Цiкаво, що вiдсоток подiбних випадкiв однаковий, хоча в усьому свiтi менше 10 % наших клiентiв вважають за необхiдне вимагати повернення грошей i понад 80 % звертаються до нас за рекомендацiею.

Можливо, вам важко повiрити в цi цифри. Нас часто критикують за проведення такоi статистики, проте вона достовiрна. Не забувайте, що, на вiдмiну вiд антитютюнових органiзацiй ASH чи QUIT, у нас немае численних спонсорiв i ми не належимо до благодiйних фондiв. У моему розпорядженнi немае i капiталiв мiжнародних фармацевтичних концернiв, якi щороку проводять масовi телекампанii, рекламуючи новiтнi таблетки чи пластири. До кiнця книги ви зрозумiете, що цi продукти – усього лише рекламний трюк.

Я – приватна особа i нiчого не рекламую. Але перша ж моя книга «Легкий спосiб кинути курити» щорiчно (вiдтодi як вийшла друком 1985 року) входить до списку бестселерiв. На сьогоднi книга опублiкована двадцятьма мовами. У Нiмеччинi вона посiла перше мiсце в списку бестселерiв, а в Голландii – друге. Понад 40 наших клiнiк розташовано на всiх материках, крiм Антарктиди. Хто може в нас працювати? Усi терапевти, якi застосовують нашу методику, – колишнi курцi, якi самi кинули курити завдяки «Легкому способу» i визнали його унiкальну ефективнiсть. Зазначимо, що Деббi живе в iншiй частинi свiту, але прочитала книжку тому, що iй та ii другу вiдома моя репутацiя. Так само, як i вам, якщо ви зараз читаете цi рядки. Чому в усьому свiтi Аллен Карр так само стiйко асоцiюеться з вiдмовою вiд курiння, як Тайгер Вудс – з гольфом?

З единоi причини: «Легкий спосiб» дiе.

Але я вiдiйшов вiд теми. І напевно, вiдвернув вашу увагу вiд значно важливiшого запитання, яке вас турбуе в цю мить. Якщо в процесi вiдмови вiд курiння не варто зважати на думку «експертiв», то


ЯК ДОВІДАТИСЯ, ЩО ВИ ВЖЕ ЗЦІЛИЛИСЯ?




Роздiл 4

Як довiдатися, що ви вже зцiлилися?


До вiдкриття «Легкого способу» я вiрив, що дати точну вiдповiдь на це запитання неможливо. Таку впевненiсть нав’язали менi «експерти». Давайте розглянемо типову спробу кинути курити «вольовим методом».

Вольовим я називаю будь-який метод, що вiдрiзняеться вiд «Легкого способу». До цiеi категорii належить засiб Zyban, або НЗТ (нiкотинозамiнююча терапiя – примiром, нiкотиновi пластирi, жувальна гумка, спрей для носа). Зазвичай цi засоби починають використовувати з почуттям зневiри й приреченостi, сподiваючись при цьому досягти мети, якщо вдасться перебороти абстинентний синдром. Проте скiльки ж необхiдно чекати? Хто знае? Ми вже з’ясували, що навiть утримування впродовж року не гарантуе бажаного результату.

Така ситуацiя досить складна, навiть лякае. Ба бiльше, нам дискомфортно, тому що ми не знаемо, на що чекати. А «експерти» апелюють загальними фразами на кшталт: «Пам’ятайте: чим довше ви терпiтимете незручностi, тим бiльше шансiв матимете на успiх».

Вони вважають, що вiд таких слiв ваша сила волi мiцнiшае, тож ви продовжуете триматися з останнiх сил. І парадокс у тому, що ця порада дiе. На перший погляд вона цiлком здорова i позитивна, якщо ii не аналiзувати.

Насправдi ж тi слова означають: якщо я проживу без цигарок десять рокiв, то моi шанси кинути курити назавжди будуть бiльшими, нiж коли б я протримався всього лише годину. Блискуче! Сам би я нiколи до цього не iйшов. Але, користуючись цiею порадою, ми тiльки продовжуемо своi страждання. Ось що я маю на увазi, коли кажу про використання сили волi зi знаком «мiнус». Чим довше тримаешся, тим довше страждаеш. Давайте розглянемо iнший випадок: дитина хоче iграшку, а ви ii забираете в неi. Що далi? Дитина, якiй не властивi вольовi методи, уникне конфлiкту. А дитина – власник сильноi волi наполягатиме на своему i наполягатиме доти, доки не подорослiшае. А в зрiлому вiцi така людина затягуватиме iнцидент i згадуватиме про нього, коли вiд алкоголю затуманиться розум. Таким чином, колишнiй курець, а нинi скиглiй, який протримався без курiння рокiв двадцять, у стресовiй ситуацii потерпае через вiдсутнiсть нiкотину чи спиртного.

Ось якою була моя остання спроба кинути курити за допомогою «вольового методу». Цiлих шiсть мiсяцiв я не брав до рота нi цигарок, нi цигар. Люди, якi таким чином успiшно вiдмовилися вiд шкiдливоi звички, переконали мене, що важко спочатку, а згодом, якщо витримаеш, полегшае i страждання вiд абстинентного синдрому поступово зникнуть. Але спочатку нiякого особливого дискомфорту я не вiдчував. Напевно, тому, що я знав: коли не кину курити, довго не проживу. І це змiцнювало мою рiшучiсть. Із власного досвiду ви, напевне, знаете: проблема в тому, що муки i бажання покурити не зникали, а навпаки – посилювалися. За пiвроку моi нерви розхиталися вкрай, я неспроможний був упоратися з жодним завданням, де потрiбно було використовувати так звану сiру речовину. І я здався. Я плакав мов дитина – частково через те, що це було принизливо, а ще й тому, що не зумiв досягти поставленоi мети. Тодi зрозумiв: я нiколи не звiльнюся. Але головна причина моiх слiз – упевненiсть у тому, що я однаково зiрвався б, навiть якби протримався ще день, тиждень, навiть мiсяць. Я зневажав себе за свою слабкiсть. Певен, все, що я описав, вам знайоме.

Однак тепер, коли я розумiюся на проблемах курiння (можливо, i ви також), переконаний: скiльки б я не протримався, шансiв на перемогу не побiльшало би. Таким же безнадiйним було б сходження на Еверест на лижах. Використовуючи силу волi, я лише продовжував своi муки. Оскiльки тiеi митi, коли гасив цигарку, яка мала бути останньою, я не вiрив, що зможу знову радiти життю, зосереджуватися, долати стреси. Усi цi страждання не полегшували мое життя, навпаки, погiршували. Пiд час невдалоi спроби я цього не розумiв, просто скористався рацiональним рiшенням, яке обрав, зважаючи на iнформацiю i своi переконання. Тож для себе зробив висновок: коли життя без нiкотину таке складне, то я обираю коротше, але легше життя курця (якщо i ви думаете так само, то майте на увазi: життя курця дiйсно коротше, одначе аж нiяк не легше за життя людини, яка не курить, – про це ми докладно поговоримо далi).

Нагадаю: я витримав усе це лише тому, що потрапив до нiкотиновоi пастки, а не тому, що намагався вибратися з неi. Людям, якi не курять, такi тортури не вiдомi. Обiцяю вам: невдовзi й ви пiзнаете радiсть, коли дочитаете цю книжку i скористаетеся моiми порадами.

Напевно, ви вже ламаете голову над тим, як же курцi взагалi можуть кинути курити за допомогою «вольового методу». Я мiг би вам це пояснити, але набагато кориснiше витратити мiй i ваш час на пошуки легких i приемних способiв утечi з нiкотиновоi пастки, хоча комусь допомагае i сила волi. Зрозумiло одне: iм залишаеться лише гадати, скiльки вони зможуть протриматися. Один мiй колега вважае, що бiльшiсть колишнiх завзятих курцiв продовжуе викурювати по цигарцi в день, немов тi алкоголiки, якi зав’язали. Але «вольовий метод» мае й iнший серйозний недолiк: ми усвiдомлюемо, що завдяки йому нiколи не будемо вiльними.

Важливо дуже ретельно обмiзкувати наступне запитання: як дiзнатися, що ви вже зцiлилися? Коли знайдете вiдповiдь, яку вважатимете правильною, порiвняйте ii з типовими вiдповiдями пацiентiв наших клiнiк:



«Коли я зможу цiлий день (тиждень тощо) жити без курiння».


Нагадаю слова з листа Деббi: «Ранiше будь-яка спроба закiнчувалася невдачею вже через кiлька годин». До речi, це зайвий раз iлюструе силу страху, спричиненого курiнням. Інодi зустрiчаються курцi з великим стажем, якi запевняють: мовляв, iм настiльки подобаеться курити, що навiть нiколи не виникало бажання позбутися цiеi звички. Колись я iм вiрив. Хоча насправдi iм страшно навiть спробувати. Ось вам ще одна iстина: якими б чесними не були курцi в iнших питаннях, проте, коли йдеться про курiння, всi вони брешуть навiть самим собi – вони змушенi брехати! На жаль, якщо курцевi вдавалося протриматися без курiння хоча б один день, це ще не гарантуе того, що вiн позбудеться цiеi звички назавжди, зумiвши нарештi протриматися цей день.



«Коли я не куритиму цiлий рiк…»


Ми вже говорили про цю поширену думку. Але уявiть собi, який страх вселяе така заява курцям зi згаданоi вище групи. Тож не дивно, що вони намагаються вiдкласти цей фатальний день.



«Коли зможу пiти на вечiрку i порозважатися…»


Ось це бiльше схоже на правду, але як зрозумiти, що ти насправдi розважився?



«Коли почуватися некурцем…»


Ранiше я вiрив, що курцi почувають себе iнакше, нiж некурцi. Рiч у тiм, що люди, якi не курять, не вiдчувають себе некурцями, – так само як i наркомани, що не страждають на героiнову залежнiсть, не вiдчувають себе наркоманами, що потрапили до героiновоi пастки. Просто курець вважае, нiби без цигарок вiн не зможе радiти життю i долати проблеми. Це неприемне вiдчуття; i досить скоро ви з радiстю його позбудетеся.



«Коли я зможу зосереджуватися без цигарок…»


Колись я теж схилявся до такоi оманливоi думки. Якщо ви переконанi, що цигарки допомагають вам зосередитися, то скiльки б часу ви не обходилися без них, будь-яку ситуацiю психiчного гальмування, яка часом трапляеться в життi кожноi людини, ви припишете нестачi цигарок, таким чином переконуючи себе, що не можете зосередитися.



«Я не знаю…»


Звучить не надто обнадiйливо, але, принаймнi, чесно. Люди, якi дають таку вiдповiдь, уже зрозумiли, що попереднi п’ять – неточнi.



«Нiколи!»


Я теж колись так вважав. Як добре, що я помилявся!



«Коли перестану думати про курiння…»


І знову процитую Деббi: «Бiльше я навiть не згадую про курiння».

Цi слова часто повторюються в листах наших пацiентiв – можливо, суть саме в них? Це i е ключ до «Легкого способу»? Адже не можна заперечувати, що Деббi зрадiла переходу до категорii некурцiв:



«Ваша книжка i наданий менi шанс – найкраще рiшення, яке я коли-небудь приймала… Я спiймала себе на тому, що постiйно посмiхаюся i не можу позбутися посмiшки!.. Я весела i щаслива, як тодi, коли дочитала Вашу книжку, ба навiть бiльше. Менi вiдкрився цiлий свiт ароматiв, смакiв, енергii. Менi так добре, що в це навiть важко повiрити… Я просто сяю! Сьогоднi мое життя – просто диво… Усе видаеться новим i чудовим… Я в захватi! Подивiться, яка я щаслива… Вiдчуття було дивним! Не можу точно описати його, але впевнена: ви зрозумiете, про що я. Ви вiдкрили передi мною цi дверi, i я не знаю, як Вам дякувати! Ви кардинально змiнили мое життя! Я навiть не можу добрати слiв, аби передати свое захоплення Вами i Вашим способом лiкування».


Так, Деббi, навiть пiсля вiсiмнадцяти рокiв свободи я прекрасно пам’ятаю цi вiдчуття! Думаю, ви погодитеся зi мною, що iй вдалося точно передати своi почуття й висловити подяку.

Мене часто запитують: «Як дiе “Легкий спосiб”?»

І я розповiдаю: «Курцi приходять до наших клiнiк на рiзних стадiях розвитку панiки. Вони переконанi в тому, що змушенi будуть певний час страждати i що навiть при найуспiшнiшому результатi свята i вечiрки назавжди втратять для них колишню привабливiсть, а впоратися зi стресами буде набагато складнiше. Однак уже через чотири години понад 90 % курцiв залишають нас щасливими некурцями».

Пiсля чого ви здивовано запитуете: «Господи! Що ж таке ви iм кажете?»

На що я вiдповiдаю: «А у вас е зайвi чотири години, щоб вислухати мене?»

Моi вiзавi зазвичай вважають, що я уникаю розмови. Ви, мабуть, теж так думаете. Запевняю вас – нi. Звiсно, Деббi не пошкодувала часу для написання цього листа. Вона детально описала свое почуття ейфорii, безкiнечно дякуючи менi:

«Ви вiдкрили передi мною цi дверi…»

Одначе ейфорiю вона вiдчула лише пiсля того, як увiйшла в цi «дверi». Вона змогла без жодного натяку пояснити, як «Легкий спосiб» допомагае кинути курити людям, якi ранiше не могли протриматися без цигарки навiть декiлька годин. Так, вона перераховуе всi переваги, але рiч не в тiм. Вона знала про цi переваги ще до того, як прочитала книжку. Усiм курцям вiдомо, скiльки плюсiв мае вiдмова вiд цiеi шкiдливоi звички. Інакше – навiщо вiд неi вiдмовлятися? Отже, у чому натяк? У словах «бiльше я навiть не згадую про курiння»?

Нi, це просто ще одна порада вiд «експертiв» – з числа тих рекомендацiй, якi перетворюють «вольовий метод» у страшний сон. Вiн звучить цiлком логiчно.

Експерт: «Спробуйте подумки абстрагуватися. Уникайте ситуацiй, що нагадують вам про курiння».

Ви: «Блискуче! Як я сама не здогадалася?»

А тепер порозмiрковуемо…

Ви: «Так, мiй партнер курить, але його можна покинути. А друзiв, якi курять, я буду просто уникати. Зрештою, трохи згодом у мене будуть новi. Утiм, хвилиночку: у ресторанах, пабах i клубах, де можна зустрiти нових друзiв, люди також курять. Гаразд, буду уникати i iх. Тодi я спiлкуватимуся з людьми тiльки там, де немае жодного курця. Заждiть, так я ж нiколи не зможу бувати серед людей, тим паче спiлкуватися, адже цигарки – скрiзь! А що ж буде з моею роботою? Адже й там люди курять. Доведеться вiдмовитися вiд цiеi iдеi».

Експерт: «Годi вам, просто ви сприймаете це занадто серйозно i перебiльшуете. Вам необхiдно уникати курцiв тiльки доти, доки ви не досягнете успiху».

Ви: «А скiльки часу для цього знадобиться?»

Саме тут i виникае розбiжнiсть: «експерт» стверджуе, що вам знадобиться як мiнiмум рiк.

Ви: «Дуже вам вдячна! І що ж менi робити увесь цей час? Сидiти вдома i медитувати?»

Тож не дивно, що лише деяким курцям вдаеться кинути курити за допомогою «вольових методiв».

Ви коли-небудь потерпали вiд безсоння через проблему, яка не давала вам спокою? Навiть пiдрахунок овець не допомагав? І незважаючи на всi спроби вiдволiктися, думки рухалися по замкненому колу, обертаючись навколо тiеi ж болючоi теми? Ви, напевно, переконувалися, що недосипання перетворюеться на чергову проблему, адже чим бiльше ви переймалися тiею проблемою, тим швидше переконувалися, що вам не заснути? Певен, що ви мiцно i солодко засинали за п’ять хвилин до сигналу будильника.

Курiння переслiдуе нас усе життя. Коли Деббi писала менi листа, вона не переставала думати про курiння. Увесь ii лист присвячений винятково курiнню. Я також думаю про курiння бiльшу частину свого життя. Першi години, днi, тижнi i навiть мiсяцi курцi, якi намагаються вiдмовитися вiд цигарок, використовуючи «вольовий метод», одержимi думкою про курiння. Рiзниця в тому, якi це думки: «Коли ж скiнчаться цi тортури? Чи захочеться менi знову курити?» Ми ж з Деббi думаемо про курiння iнакше: «Чудово, чи не так? Я звiльнилася! У мене абсолютно немае анi бажання, анi потреби курити».

Невже справа в цьому? Так просто? Вiдтепер, щойно я потягнуся за цигаркою, менi досить сказати собi: «Чудово, чи не так? Я звiльнилася! У мене абсолютно немае анi бажання, анi потреби курити». І цей спосiб дiятиме? Можливо, вам для цього знадобиться кiлька днiв, але не гайте часу. Головне – знати, що це правда. Немае сенсу повторювати собi одне й те ж, варто лише усвiдомити змiст цих слiв i повiрити в них.

Жоден курець не вважае себе людиною помiркованою, з непохитною силою волi – тiльки не всiм вистачае смiливостi зiзнатися в цьому. У компанii курцi часто вiдводять мене у бiк для розмови, аби довести, що курiння допомагае iм у життi, що вони отримують вiд нього насолоду. Якщо ви думаете, що вони намагаються протистояти моiм спробам обернути iх у мою вiру, то помиляетеся. Коли проблемою курiння переймаешся по десять годин щодня, сiм днiв на тиждень, то всiма силами намагаешся уникати зайвих розмов про курiння. Так чи нi, але я вже давно затямив собi: простiше переконати гiгантського молюска вiдкрити стулки раковини, анiж вмовити кинути курити людину, яка не готова до цього. Тож слухаю того спiвуху i при цьому думаю: «Менi подобаеться iсти горошок, але я не вважаю за потрiбне виправдовуватися перед тими, хто його не любить». А коли моему терпiнню настае край, я запитую у спiврозмовника, чи збираеться вiн заохочувати до курiння своiх дiтей i онукiв. Решту вечора менi доводиться вислуховувати розповiдi про те, наскiльки щасливий мiй спiврозмовник, що його нащадки послухалися доброi поради i не стали курити, або наскiльки вiн розчарований тим, що його дiти i онуки курять, незважаючи на всi вмовляння i благання. Але варто менi лише зауважити, що намагання людини (якiй курiння нiбито допомагае в життi й вiд цигарок вона отримуе нi з чим незрiвнянну насолоду) вiдучити своiх нащадкiв вiд курiння е досить дивним, як на мене дивляться мов на дурника.

Тодi я пояснюю далi, що завзятi курцi найчастiше бувають щирими iнтелектуалами i вольовими людьми. Але бiльшiсть курцiв переконанi, що вони дурнi, тому що курять, i лише деякi дотримуються протилежноi думки: вони курять тому, що дурнi. Обидва висновки – помилковi. Навiть найрозумнiшi люди iнодi роблять дурницi. І розумово вiдсталi люди, i iнтелектуали часом падають з даху або потрапляють пiд автобус, проте навмисне вони це роблять лише тодi, коли хочуть покiнчити життя самогубством. Нiхто не продовжуе курити випадково – чи то людина з найвищим IQ, чи то людина, якiй навчання даеться нелегко. Бiльшiсть цигарок ми викурюемо пiдсвiдомо, так само вiдбуваеться i процес витягування пачки й прикурювання. Але коли в нас закiнчуються цигарки, ми цiлком свiдомо купуемо або «стрiляемо» новi.

Запам’ятайте: кожна цигарка, яку ви викурюете, чимось спричинена, але в жодному разi – не вашою слабкою волею чи безглуздiстю. Можливо, ви думаете, що знаете справжню причину. Запевняю, ви помиляетеся: якби ви дiйсно ii знали, то у вас би не виникло потреби читати цю книжку. Ви вже були б щасливою людиною без нiкотиновоi залежностi i залишилися б такою до скону лiт.

Уся справа в наслiдках. Ви почали читати цю книгу, бо почувалися пригнiченою, приниженою i заляканою. Однак невдовзi вас переповнюватиме радiсть. Отже облиште перейматися тим, як працюе «Легкий спосiб». Деббi починала не лише зi скептицизмом, але й з повним неприйняттям самоi думки про те, що книга може допомогти iй кинути курити. Хоча нiхто не заперечуватиме, що вона закiнчила читати з вiдчуттям повноi ейфорii, i цей стан зберiгався як мiнiмум тиждень. Проте беззаперечний факт: мiльйони курцiв переконалися в тому, як просто кинути курити за допомогою «Легкого способу». А тепер я розповiм вам про


СВОЮ ФОРМУЛУ.




Роздiл 5

Моя формула


Моя методика – це не тiльки «легкий спосiб», але i едина можливiсть кинути курити. Саме тому мене називають самовпевненим дурнем. Називаючи свiй спосiб единим, я не стверджую, що iнших способiв не iснуе. Навпаки, я вже неодноразово згадував про них пiд узагальненою назвою «вольовi методи». «Легкий спосiб» я називаю единим тiльки тому, що вiн набагато ефективнiший за будь-якi iншi. Решта методiв ускладнюють шлях до життя без курiння. Спробую пояснити, що я маю на увазi.

Якщо йдеться про боротьбу з курiнням, то мiркування сучасних медикiв адекватнi логiцi, коли людинi, яка не вмiе плавати, замiсть надувних подушок вони пропонували б важкi кайдани або взагалi рекомендували зв’язати ноги. Цi професiонали вважають, нiби вони дiють в iнтересах пацiентiв, але неважко переконатися у зворотному. Так можуть чинити тiльки люди, якi нiчого не знають про iснування кращих методiв.

Аби вiдстояти мою точку зору, повернiмося до аналогii з плаванням. Отже, що б ви порадили людинi, яка хоче навчитися плавати? Запропонували б iй одразу плавати брасом, кролем, на спинi, а може, пiд водою чи у вертикальному положеннi? Я анiтрохи не здивуюся, коли хтось надасть перевагу одному стилю плавання, а хтось – зовсiм iншому

Так чому б не застосувати такий же пiдхiд i до курiння? Проте, якби я запитав у вас, чи порадили б ви плавцю-початкiвцю замiнити надувнi подушки важкими кайданами або зв’язати ноги, ви без вагань вiдмовилися б, чи не так? Якому iнструкторовi взагалi може спасти на думку запропонувати подiбне учневi?

Уявiть собi, що ви знаете про метод, який допомагае кинути курити:


ЛЕГКО, РАЗ І НАЗАВЖДИ;


БЕЗ СТРАЖДАНЬ ВІД АБСТИНЕНТНОГО СИНДРОМУ;


БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ СИЛИ ВОЛІ;


БЕЗ НЕОБХІДНОСТІ ВЖИВАТИ ПІГУЛКИ, КОРИСТУВАТИСЯ ІНШИМИ АНАЛОГІЧНИМИ ЗАСОБАМИ АБО Ж НА ПОЧАТКОВІЙ СТАДІЇ ВІДВИКАННЯ ПРОСТО ТЕРПІТИ І ЧЕКАТИ;


УМОЖЛИВЛЮЄ ОТРИМАННЯ БІЛЬШОЇ НАСОЛОДИ ВІД СВЯТ І ВЕЧІРОК;


НАДАЄ МОЖЛИВІСТЬ УСПІШНІШЕ ВИХОДИТИ ЗІ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ;


НЕ ПОТРЕБУЄ ЗАЙВОЇ НЕРВОЗНОСТІ;


НАДАЄ ВПЕВНЕНОСТІ В СОБІ;


ПОНОВЛЮЄ ЗДАТНІСТЬ ЗОСЕРЕДЖУВАТИСЯ;


НІКОЛИ НЕ ВИКЛИКАЄ БАЖАННЯ ВХОПИТИСЯ ЗА ЦИГАРКУ;


НЕ СПРИЧИНЯЄ ПОЯВУ ЗАЙВИХ КІЛОГРАМІВ…

Що б ви на це вiдповiли?

Якщо вiрити фахiвцям, то ця методика мае занадто багато плюсiв, тому вона не дуже схожа на правду. Хiба таке бувае? Їi вплив протилежний впливу вольових методiв, за ii допомогою легше кинути курити. Але уявiть на хвилинку, що така методика дiйсно iснуе i ii додаткова перевага – можливiсть продовжувати курити i водночас умiти користуватися цим способом. Навiщо тодi потрiбнi всi iншi?

Якби ви випробували цей метод i переконалися, що вiн дiйсно працюе так, як я обiцяв, то усвiдомили б його настiльки, що запевняли б в його ефективностi всiх курцiв, якi вирiшили кинути курити. Бо чи рекомендували б ви iнший метод, менш ефективний? А якби й рекомендували, то хiба це не те ж саме, що порадити надiти на руки плавця-початкiвця металевi браслети замiсть надувних подушок?

Я маю добрi для вас новини: методика, про яку йшлося, iснуе. Я називаю ii «Легкий спосiб», i ви вже почали нею користуватися.

Але якщо моя формула правильна, то чому б медикам не звернути на неi увагу? Хiба ви не погоджуетеся з тим, що медики рекомендують бiльш складнi й менш ефективнi методи рятування вiд нiкотиновоi залежностi?

Нам промили мозок, змусивши вiрити, що кинути курити неймовiрно важко. Проте тисячi курцiв вiдмовляються вiд цiеi звички, не вдаючись до сторонньоi допомоги, не звертаючись до Аллена Карра чи iнших фахiвцiв, до медикаментозних та iнших засобiв. Ви, мабуть, чули про таких людей, а з деякими з них навiть знайомi. Проте в них вiдсутне вiдчуття ейфорii, якому радiли ми з Деббi та переважна бiльшiсть колишнiх курцiв, що скористалися «Легким способом». Але важливо iнше: навiть тим, хто не використовував «Легкий спосiб», вiдмова вiд курiння далася порiвняно легко.

Рiзниця мiж цими курцями i мною лише в тому, що вони не знають, чому iм було так легко кинути курити. Вони намагаються аналiзувати причини i часто з задоволенням дiляться досвiдом з iншими курцями. Перш нiж вiдкрити «Легкий спосiб», я звертався до таких методик. Деякi дiйсно допомагали, але ненадовго. Про цi методики я чув вiд пацiентiв у наших клiнiках. Інодi на групових заняттях хтось iз пацiентiв починав рекомендувати присутнiм свiй спосiб. А я запитував, навiщо вiн вiдвiдуе клiнiку, якщо мае власний метод?



«Запевняю вас, вiн дiяв! Кiлька рокiв менi взагалi не хотiлося курити, але потiм я зробив помилку. Викурив усього одну цигарку. Не дуже-то й хотiлося…»


Усе, далi можна не продовжувати. Цих пацiентiв я запитую: чому б iм знову не вдатися до власноi методики? І завжди чую у вiдповiдь: «Я намагався, але цього разу нiчого не вийшло».

Безперечно, суспiльство в цiлому, зокрема й люди, якi нiколи не курили, вiрять у те, що кинути курити дуже важко. Є також безлiч курцiв, якi вважають, що це навiть неможливо. Такоi думки певний час дотримувався i я. Але тiльки вдумайтеся: чому кидати курити важко, а iнодi просто неможливо? Ми вже з’ясували, що курити нас не примушуе нiхто, крiм нас самих. Отже, якщо ми вирiшили бiльше не курити, то що може нам завадити? Вiд нас майже нiчого не вимагаеться. Лише одне – простiше-простого: от ви й некурець!

Чи не занадто все просто? Ми знаемо, що курiння – це звичка, а звички досить живучi. Цiею старою пiснею «експерти» маскують свою некомпетентнiсть. Блiц-аналiз допомагае встановити, що всi тi «експерти» нiчого не розумiють у своiй роботi. По сутi, обидвi заяви вводять в оману, адже ми куримо не за звичкою, iнакше кинути курити було б до смiшного просто. Тож давайте просто зараз розвiемо мiф про курiння за звичкою.

Що таке звичка? Це повторювана модель поведiнки. Позбудьтеся цих повторiв i – звички немае. Найцiкавiше в цьому питаннi – причина повторень. Я наведу декiлька прикладiв, аби прояснити ситуацiю.

Майже все свое життя я iздив за правилами лiвостороннього руху. І робив це не тiльки тому, що мав таку звичку. На континентi чи в США я легко ламав звичний стереотип поведiнки – з очевидних на те причин. Ви зрозумiли, до чого я веду? Звички жодним чином не пояснюють повторюванiсть поведiнки. Щоб позбутися звички, необхiдно лише усунути причину поведiнки, яка стала звичною. На щастя, у мене нiколи не було звички гризти нiгтi, але я знаю людей, якi гризуть iх i нiяк не можуть цього позбутися, навiть заради близьких. Їм важко це зробити тому, що вони не знають iстинноi причини своеi поведiнки. А навiть якщо i знають, то не розумiють, як можна ii усунути.

Тепер припустимо, що едина причина, через яку ми продовжуемо курити, – давня звичка. То чому ж вiд цигарок так важко вiдвикнути? Адже досить просто – не прикурюйте нову цигарку, та й годi. Навiть робити нiчого не доведеться!

Ще одна причина, якою «експерти» мотивують складнiсть вiдмови вiд курiння, – страшнi фiзичнi страждання вiд абстинентного синдрому. Розвiяти цей мiф буде неважко. Визнаю, що навiть пiсля того, як я загасив свою останню цигарку i зрозумiв, що нiколи в життi не куритиму, я таки очiкував горезвiсних страждань, якi спричиняе абстинентний синдром. Але так i не дочекався. Як же менi вдалося уникнути iх? Я не користувався жодною нiкотинозамiнною терапiею. Адже щойно я почав пригадувати колишнi спроби кинути курити за допомогою вольового методу, то раптом зрозумiв: я ж i тодi не страждав вiд жодних фiзичних тортур.

У наших клiнiках бiльшостi пацiентiв потрiбен лише один чотиригодинний сеанс терапii. Інодi пiсля сеансу пацiент менi телефонуе i мiж нами вiдбуваеться така розмова:

Пацiент: Ви запевняли, що це безболiсний процес, але я потерпаю.

Я: Що саме у вас болить?

Пацiент: Щось схоже на грип.

Я: І лiкар сказав вам, що це абстинентний синдром?

Пацiент: До лiкаря я не звертався, але знаю, що грип тут нi до чого.

Я: Опишiть симптоми.

Пацiент: Мене кидае в пiт!

Я: Олiмпiйську чемпiонку Марiон Джонс теж кидае в пiт пiд час кожного забiгу, але це ii чомусь не турбуе.

Пацiент: Але я не можу заснути вночi!

Я: Кожна людина iнодi не може заснути.

Пацiент: Я нiяк не можу зосередитися!

Я: Охоче вiрю, що у вас проявляються всi перерахованi симптоми, але про фiзичний бiль ви не сказали анi слова.

Безглуздiсть ситуацii в тому, що, якби заради вiдмови вiд курiння необхiдно було перехворiти грипом кiлька днiв, ми залюбки ухопилися б за такий шанс. Пiд час грипу iнодi здаеться, що вмираеш, але ми не репетуемо i не панiкуемо. Це можна пережити, немае причин для хвилювань. Зрозумiйте мене правильно: я аж нiяк не намагався применшити страждання мого спiвбесiдника в його чи ваших очах. Потерпання вiд абстиненцii цiлком реальнi (пам’ятаю, як переживав iх упродовж пiвроку). Я просто хочу запевнити i його, i вас, що фiзичного болю вiн не вiдчувае. Курцi здатнi мiцно проспати всю нiч без цигарок. Цiлих вiсiм годин без них! Прокинувшись, вони чимдуж не хапаються за пачку. Ранком переважна бiльшiсть курцiв спочатку встае, а вже потiм закурюе. Лише дехто дозволяе собi курити в лiжку. Чимало курцiв спочатку п’ють чай або каву, навiть снiдають. А деякi взагалi закурюють тiльки тодi, коли виходять з дому, iншi ж – коли приiздять на роботу. І вони не репетують вiд болю й не лiзуть вiд нього на стiну. Однак варто комусь спробувати вихопити в них цигарку, яку вони закурять на роботi, як цей хтось одразу наражаеться на ризик зламати руку!

Уявiть, що ви звернулися до лiкаря iз симптомами, якi з’являються пiд час нестерпного бажання закурити. Як би ви описали своi вiдчуття i пояснили, де саме вони спостерiгаються? Спробуйте виконати цю вправу через тридцять хвилин пiсля перекуру, коли у вас виникнуть неприемнi вiдчуття. Щойно вони занепокоять вас – не дайте собi знову закурити, а потiм точно визначте, що i де вас турбуе.

Уявiть, що ваше тiло – карта, на зразок тих, якими користуються фахiвцi з акупунктури. Ви можете хоча б приблизно визначити, у якiй точцi зосередженi вiдчуття? Нi, у вас нiчого не вийде. Тому що вас гнiтить посилене вiдчуття занепокоення й невпевненостi, яких легко позбутися, закуривши нову цигарку. Тепер уявiть, що ви вирiшили припинити експеримент i потягнулися за пачкою, а вона – порожня. Панiка охопить миттево, ви почнете вивертати кишенi, сумки i шухляди стола, шукаючи джерела нiкотину. Це – неприемне вiдчуття, якого ми, курцi, незабаром навчимося уникати.

Так само панiкують i люди, якi засиджуються допiзна, – вони нервують, бо, пiдраховуючи кiлькiсть цигарок, розумiють, що невдовзi вони скiнчаться. Ви подумки, напевне, теж робили такi пiдрахунки: «На цiй вечiрцi менi стирчати ще як мiнiмум двi години, а в мене залишилося всього чотири цигарки».

Ви розподiляете цигарки, немов дорогоцiнну воду пiд час подорожi Сахарою. Для вас вечiрка, можна сказати, скiнчилася, адже одразу пiсля спалаху панiки ви тiльки те й робите, що нагадуете всiм i кожному: рiвно о такiй-то годинi ви пiдете. Загалом вечiрка нiбито вдалася – ви познайомилися з цiкавою людиною i з’ясувалося, що серед усiх присутнiх курите тiльки ви двое. Спочатку ви не переймалися тим, що вiн, схоже, з тих курцiв, якi можуть i не курити. Ви навiть не надали особливого значення тому, що вiн навмисне не прихопив iз собою цигарок. Зацiкавленiсть новим знайомим почала зникати, коли вiн розпочав лекцiю про частоту курiння, до того ж курив нарiвнi з вами, витрачаючи ваш запас, тому цигарки й скiнчилися ранiше. Проте найбiльша прикрiсть, коли вiн постiйно натякае, що багато курить лише тому, що ви подаете йому поганий приклад!

Звiсно ж, ви надто вихованi, аби поставити його на мiсце. Але як тiльки-но зрозумiли, що цигарок залишилося обмаль, то вiдразу припинили пригощати нового знайомого. Зрештою, ваш спiврозмовник-зануда зрозумiв натяк i зник. Отже, можна спокiйно дiстати передостанню цигарку. Аж раптом перед вами знову постае ваш спiврозмовник i нахабно тягнеться за останньою – дорогоцiнною – цигаркою:

– Я вiзьму ii, можна?

– Можна?! Ну ти i свиня! Звiсно, не можна!

Проте зрозумiло, ви лише так подумали. Нахаба зачепив вас заживе, але ви не хочете бути нечемною. І тому вiдповiдаете:

– Звiсно, можна. Я (так само, як i ти) також можу жити без цигарок…

Ваш сарказм прицiльно б’е по спiврозмовнику, однак цигарка вже в його зубах. Тож ви залишилися нi з чим.

Будемо вiдвертi: курцi не вiдчувають фiзичного болю, коли намагаються кинути курити, а якщо вони дiйсно хочуть кинути, то позбуваються цiеi звички досить легко. Це стосуеться не тiльки вас, але й усiх курцiв. Однак загальновiдомо, що переважна бiльшiсть курцiв вважае вiдмову вiд курiння надзвичайно важким, ба навiть неможливим процесом. Причина тому – страх, панiка, дискомфорт, що охоплюють вас, коли виникае бажання закурити, а ви не спроможнi його задовольнити. Не намагайтеся закрити на це очi, адже ви дiйсно панiкуете. Курець охоче подiлиться iз зовсiм незнайомою людиною i цигаркою, i навiть останньою улюбленою цукеркою. Але якщо цей незнайомий наважиться претендувати на останню цигарку, а курець не побоiться бути нечемним, то вiдповiдь, швидше за все, буде приблизно такою: «Можу запропонувати лiтр кровi. Або навiть одну з нирок – вам варто лише попросити. Але останню цигарку?… Нiзащо!!!»

Єдине, що мучить курця, який вирiшив кинути курити, – це не саме бажання викурити цигарку, а неможливiсть його вдовольнити, тобто коли предмет прагнення – пiд забороною. Це своерiднi психологiчнi тортури, i невiдомо, коли вони закiнчаться i чи закiнчаться взагалi. Незважаючи на iхню нематерiальнiсть, чи ж ускладнюють вони вiдмову вiд курiння? НАВРЯД!

Розгляньмо вольовий метод детальнiше. Якщо у нас е сила волi, то застосування цього методу починаеться зi зневiри i приреченостi на безрадiсне життя. Одначе ми сподiваемося, що витримаемо випробування i позбудемося залежностi. Проте навiщо так страждати? Адже ми вирiшили, що бiльше не хочемо курити. Чому ми нервуемо тiльки тому, що курити не можна? Мабуть, усе через ту ж панiку, про яку ми вже говорили. Але такого тлумачення недостатньо. Ми вже з’ясували, що панiка у курцiв виникае лише тодi, коли вони неспроможнi вдовольнити бажання закурити. Проте звiдки береться панiка, якщо ми вирiшили бiльше нiколи не курити?

Можливо, ви вважаете, що причиною всьому нiкотин – наркотик, що викликае звикання, тож у залежноi людини немае iншого виходу, крiм як бажати новоi дози навiть пiсля вiдмови вiд курiння. Наче цiлком логiчно, хоча це знову-таки нiчого не пояснюе. Що ж то за «бажання» таке? У нашому контекстi воно може означати лише одне: «Хочу курити!» Але ж я щойно вирiшив, що бiльше нiколи, жодного разу не захочу курити, звiдки тодi це бажання? Воно позбавлене будь-якоi логiки. Уявiть собi дiалог двох подруг.

А: Я не проти в суботу пройтися з тобою по крамницях.

Б: І я охоче пiшла б iз тобою. Не люблю робити це сама.

А: Проте я пообiцяла Джоновi прийти на його матч iз регбi. Така нудьга… Вiн однаково програе, а менi доведеться стояти пiд дощем i вiтром та переживати, аби вiн собi щось не зламав. І це ще квiточки! Найгiрше – слухати тi дитячi пiснi пiсля матчу.

Б: Йому давно пора подорослiшати, ти дарма йому потураеш.

А: Звiсно, ти маеш рацiю. Я вже давно попереджала, що вiдправлю його на матч самого. Вирiшено – iду з тобою по магазинах!

А тепер уявiть, як наступноi суботи перша подруга насуплено тиняеться магазинами, жалiючись: «Вибач, але менi дуже хочеться подивитися гру! Не можу вже дочекатися. Сподiваюся, менi не доведеться потерпати так щосуботи».

У мене багата уява, але я навiть у нереальних фантазiях не мiг би припустити ймовiрнiсть такоi ситуацii – i це незважаючи на те, що сам ненавиджу ходити по магазинах i обожнюю регбi. Ви скажете, що цей приклад не мае жодного стосунку до вольового методу вiдмови вiд курiння. Але ж ми частенько чуемо вiд курцiв: «Годi! Менi набридла ця мерзенна звичка. Я витрачаю шаленi грошi на такий “привiлей” псувати собi життя. Досить, зав’язую!» Чомусь таке рiшення зазвичай – одне з найпопулярнiших пiд Новий рiк. Однак у наступнi кiлька годин, днiв i тижнiв ми стаемо свiдками того, як тi ж курцi повторюють: «За цигарку я ладен убити!..»

Можливо, ви також пройшли через цей зовсiм нелогiчний процес. Зi мною таке повторювалося неодноразово. Ми називаемо це «залежнiсть». Але саме слово не прояснюе ситуацii i мало чим вiдрiзняеться вiд спроб позбавити в цiлому розумних людей звички робити безглуздi вчинки!

То ж чому ми поводимося нелогiчно? Ключове слово – вiдмова. Коли перед першою подругою постае досить делiкатне завдання – як пояснити Джоновi, що невдовзi вiн втратить ii пiдтримку, – навряд чи вона просто скаже: «Я вiдмовляюся вiдвiдувати твоi матчi».

Напевно, ви помiтили, що фразою «вiдмова вiд курiння» я користуюся тодi, коли йдеться переважно про вольовi методи. Курцям не подобаеться бути курцями: на iхню думку, нелогiчно вважати приемним заняттям поглинання легенями смердючого i шкiдливого диму, стверджуючи, начебто вiн допомагае зосередитися, рятуе вiд нудьги i стресу. Але вони вiрять, що курiння даруе iм насолоду i допомагае в життi. Саме слово «вiдмова» припускае жертву. Безглуздо намагатися зрозумiти, чому одна страва смачнiша за iншу або чому болить палець, якщо ненароком вдариш по ньому молотком, або ж чому загораеться лампочка, коли вмикаеш свiтло. Таке ж безглуздя дiзнаватися, чому цигарки нiбито прикрашають свята i вечiрки, чому вони допомагають зосередитися, рятують вiд нудьги i стресу – нам досить лише знати, що цигарки мають таку якiсть.

Безперечно, курцi розслаблюються i знiмають стрес, коли прикурюють цигарку. Якщо ви були переконанi в цьому ще до того, як загасили свою нiбито останню цигарку, то навiщо ж вам вiдмовлятися вiд своiх переконань? Тому й не дивно, що пiд час телефонноi розмови чи у стресовiй ситуацii ваш мозок наполегливо вимагае, аби ви закурили. Не викликае подиву й те, що пiсля добротного обiду всi, крiм вас, закурюють, а ви почуваетеся зайвим. Звiсно ж, ви сподiваетеся, що згодом ця проблема вирiшиться сама собою. Але з якого дива? Адже розлука лише змiцнюе кохання. Однак ви з усiею пристрастю сподiваетеся, що завдяки вольовому методу коли-небудь таки вигукнете: «УРА! У МЕНЕ ВИЙШЛО! Я ВІЛЬНИЙ!»

Таке трапляеться, проте рiдко. Хоча це не означае, що не трапляеться взагалi. Декому вдаеться навiть зовсiм розлучитися з куривом – цi люди з захопленням розповiдають, що iм байдуже до цигарок. Їхню проблему вирiшуе час. Якщо iм вдаеться протриматися без курiння досить довго, то вони поступово призвичаюються до такоi ситуацii, значно рiдше – страждають вiд абстиненцii i звикають вважати себе некурцями. Одначе i в цих нечисленних випадках чимало з них зiзнаеться, що iм бракуе тiеi винятковоi цигарки, що викурювалася пiсля iжi.

Саме вони – цi скиглii – залякали нас, створивши мiф про вiчного курця, якому нiколи не вирватися на волю. Ви помiчали, що в ресторанах вiдвiдувачам з цигарками найбiльше дошкуляють саме самовдоволенi колишнi курцi? Для них це не просто можливiсть обуритися, а засiб самозахисту. Дим у залi нагадуе iм, що курiння для них пiд забороною, тож вони, принижуючи курцiв, стверджуються у своему рiшеннi не курити.

Вольовi методи даються бiльшостi курцiв важкою працею, а iнодi не даються й зовсiм, адже нам промили мозок, з раннього дитинства привчили вважати iх складними. І якщо ви зважитеся i спробуете застосувати один iз вольових методiв, марна спроба не розвiе мiф, а навпаки, пiдтвердить його. Тому курцi докладають чималих зусиль, аби кинути курити – приблизно раз на п’ять рокiв. Саме стiльки часу потрiбно, щоб стерлися спогади про поневiряння.

Коли ви досягнете успiху за допомогою «Легкого способу», то, звiсно ж, захочете допомогти своiм друзям-курцям. Не переймайтеся, якщо добрi новини не викличуть у них ентузiазму. Таке ставлення може бути результатом скепсису або переконанням, що на них «Легкий спосiб» не подiе. Навiть якщо друзi вiрять вам, проте нещодавно вони намагалися кинути курити вольовим методом та зазнали поразки, вмовляти iх звернутися до «Легкого способу» – однаково, що пропонувати марафонцевi, який упав за двiстi метрiв до фiнiшу, пiвгодини вiдпочити, а потiм таки подолати дистанцiю.

Проте головна складнiсть «вольових методiв» криеться в сумнiвах i невпевненостi в собi. Ми чимдуж беремося за роботу, сподiваючись на успiх, але не вiримо в нього i нiчого не знаемо напевне. Це приклад негативного мислення. Навчатися плавати важко i страшно, але ви коли-небудь бачили ейфорiю дитини, яка щойно навчилася триматися на водi? Нехай навiть вона пропливла лише пару метрiв, ледь не потонувши, i наковталася води? Це жодним чином не зменшуе ii щастя. Дитина точно знае: вона трималася на водi сама – без надувних подушок i без допомоги дорослих. Вона – пливла! І зрозумiла, що згодом, коли тренуватися, зможе здолати весь басейн i бути ще щасливiшою. Ейфорiю того, хто проплив своi першi кiлька метрiв i повiрив, що рано чи пiзно обов’язково навчиться добре плавати, можна порiвняти хiба що з перемогою на олiмпiйських iграх.

Коли ви ставите собi за мету прожити рiк без цигарок, то, звiсно, до кiнця року ви ii не досягнете. Якщо ж ваша мета – прожити без курiння все життя, то очевидно, що про результати таких намагань можна говорити лише наприкiнцi життя. Тобто навiть якщо досягнеш своеi мети, то нiколи про це не довiдаешся! Не надто спокуслива перспектива – усе життя боятися фiаско, так i не довiдавшись, перемiг ти чи нi. Вольовому методу властива ще одна серйозна вада: ним користуються курцi, якi щиро вiрять у те, що йдуть на величезнi жертви. Так, вони усвiдомлюють, що життя курця сповнене бiльше недолiками, анiж перевагами. Проте вони вiрять, що курiння для них – насолода й опора. Почасти безтурботнiсть, десь безвiдповiдальне ставлення до алкоголю – i вони знову опиняються в тiй же пастцi. Тож не дивно, що кинути курити за допомогою «вольових методiв» надто складно.

У попередньому роздiлi я просив вас вiдповiсти на запитання: коли ви зрозумiете, що зцiлилися? Потiм я докладно розглянув приклади вiдповiдей наших пацiентiв. Очевидно, ви помiтили, що бездоганних вiдповiдей не було. Та i я лише натякав на неможливiсть напевне знати, що бiльше нiколи в життi не закуриш, поки не проживеш це життя повнiстю. Так звiдки ж Деббi або й сам Аллен Карр знають, що бiльше не куритимуть?

Якщо запитати звiролова: «Чи зможете ви з усiею вiдповiдальнiстю стверджувати, що нiколи не потрапите ногою у ведмежий капкан?», вiн, напевне, не зможе чiтко вiдповiсти. А тепер трохи змiнимо саме запитання: «Чи зможете ви з усiею вiдповiдальнiстю стверджувати, що з власноi волi нiколи не втрапите ногою у ведмежий капкан?»

Швидше за все, найввiчливiшою з можливих вiдповiдей буде щось на кшталт: «Яким же недоумком треба бути, щоб навмисне всунути ногу у ведмежий капкан?!» Так, звiролов усе життя боiться випадково потрапити до капкану, але його анiтрохи не лякае перспектива зробити це навмисне, особливо якщо колись вiн уже мав нещастя побувати в ньому!

Можливо, порiвняння ведмежого капкана i курiння вас не переконало. Проте я спецiально навiв його для тих, хто намагаеться кинути курити за допомогою вольового методу. Адже вони по-справжньому вiрять, що вiдмовляються вiд iстинноi насолоди i справжньоi опори в життi. А коли вони нещасливi i iм здаеться, що вiдтепер усе iхне життя перетвориться на низку невдач, то цiлком iмовiрно, що в них виникне бажання закурити знову. Таке трапляеться приблизно у 90 % курцiв. А тепер уявiть собi, що ви пiдсiли на новомодний фармацевтичний препарат, дозволений законом, але вам пощастило позбутися цiеi залежностi. Як на вашу думку, чи станете ви перейматися тим, аби знову не втрапити в цю залежнiсть? Запевняю, що ви вже чули про цей новомодний засiб. Його назва -


«СПУСТОШЕННЯ».




Роздiл 6

«Спустошення»


Саме так називають екстракт рослини, що належить до роду беладон, росте вона в Пiвденнiй Америцi. Це один iз найсильнiших наркотикiв, вiдомих людству: досить однiеi дози, аби викликати звикання. Понад 60 % дорослих тамтешнiх жителiв, якi вживають цей наркотик, – залежнi. Це сильнодiюча отрута, вона широко застосовуеться як iнсектицид. Поступово вона руйнуе iмунну систему, викликае задишку i млявiсть, а кожну третю жертву – вбивае. Вона огидна на смак, планомiрно руйнуе нервову систему, викликае почуття невпевненостi в собi. Загальна вартiсть доз, яких наркомановi вистачае на все життя, – у середньому 50 тисяч фунтiв стерлiнгiв. А що цей наркотик дае людям? Абсолютно нiчого. Можливо, вiн викликае ейфорiю або галюцинацii? Зовсiм нi.

Якщо вам вiдомо, що таке «спустошення» i ви вiрите цим фактам, то чи зможу я переконати вас спробувати його? Навiть завзятi авантюристи, хоробрi й нерозумнi люди, не зважаться на експериментальну дозу, якщо повiрять, що вона зможе спричинити звикання. Однак припустiмо, що вам промили мозок i вiд народження привчили вважати, що цей наркотик мае особливi переваги, а його негативний ефект проявляеться, коли виникае залежнiсть, а залежнiсть виникае лише через багато рокiв, тож одна доза нiяк не позначиться на здоров’i. Тодi авантюристи, якi знайдуться серед нас, можуть спробувати цей наркотик. А тепер припустiмо, що ви вже чимало рокiв страждаете на залежнiсть, готовi пiдтвердити, що наркотик завдае вам шкоди, i розумiете, що вже знесилилися вiд потерпання. Також припустiмо, що вам пощастило знайти спосiб миттевого i простого порятунку вiд залежностi назавжди. Чи замислитеся ви, перш нiж скористатися цим способом? А коли з’ясуеться, що вiн дiе,


ЧИ ПОГОДИТЕСЯ ВИ З ВЛАСНОЇ ВОЛІ ЗНОВУ ПОТРАПИТИ В ЦЮ Ж САМУ ПАСТКУ?

Ви, певне, здогадалися, що описаний мною наркотик – це наш давнiй друг i помiчник нiкотин. Швидше за все, деякi факти ви категорично заперечуватимете. Примiром, цей наркотик планомiрно руйнуе нервову систему, викликае почуття невпевненостi в собi i абсолютно нiчого нам не дае. Але, будь ласка, спробуйте певний час сприймати цю iнформацiю як встановлений факт. Перечитайте ii ще раз, намагаючись не асоцiювати з курiнням. А тепер подумайте, чи готовi хоча б на секунду повiрити, що й надалi матимете потребу в курiннi, якщо ви:

• можете сприймати курiння виключно як описаний мною наркотик?

• знаете, що курiння не допомагае вам розслабитися i зосередитися, що воно не додае вам смiливостi й упевненостi, не рятуе вiд стресу та нудьги?

• усвiдомлюете, що единий шлях до порятунку – це нiколи не курити жодноi цигарки?

• щоразу, коли виникае бажання курити, думаете: «Ура! У мене вийшло! Я вiльна!», а не: «Зараз покурити б…» чи: «Коли ж я нарештi звiльнюся?»

Бажання викурити цигарку схоже на келих з отрутою, для курця це – сумiш нектару та отрути. Нектар потрiбен курцям, вони хочуть його, але разом iз ним доводиться пити й отруту. Якщо попросити курця скласти список усiх переваг i недолiкiв курiння, а потiм оцiнити кожен пункт за десятибальною шкалою, то загальна сума балiв недолiкiв значно перевищить суму балiв переваг. Так чому ж ми продовжуемо курити, незважаючи на те що це абсолютно нерацiонально? А тому, що в келиху е i третiй iнгредiент – залежнiсть, це мiстична сила, що переважае над рацiональнiстю.

Талановитий iлюзiонiст здатний спантеличити нас i змусити повiрити в те, що його трюки – справжня магiя. Але якщо пояснити, у чому полягае трюк, то вiн втрачае свою таемничiсть. Правда в тому, що нектар у келиху вiдсутнiй.

«Легкий спосiб» розкривае таемницю залежностi й пояснюе, як вона заманюе жертви, змушуе iх вiрити, начебто курiння здатне надавати iм насолоду i служити опорою. Коли ми сприймаемо курiння як таке, а не пiд впливом промивання мозку, коли розглядаемо його як героiн або навiть «спустошення» i знаемо, що нам абсолютно нiчого втрачати, а навпаки, ми отримуемо дуже багато, – нас немов охоплюе вiдчуття приреченостi, зневiри або самопожертви. До кiнця цiеi книжки ви з нетерпiнням чекатимете можливостi виконати обряд «Остання цигарка», пiсля нього зрозумiете, що ви вже некурець, i радiтимете цьому.

Курiння – найвитонченiша, хитромудра пастка, спiльний проект людства i природи. Чимало курцiв вiрять, що вони самостiйно обрали такий шлях. Отже, нiхто не спроможний змусити нас курити. І зрештою, ми не обираемо шлях курцiв. Щойно ви зрозумiете, у чому суть цiеi пастки, то автоматично зможете звiльнитися вiд неi i втратите будь-яке бажання курити – як той звiролов, який нiколи з власноi волi не потрапить у ведмежий капкан.

Так чому б менi просто не пояснити таемницю залежностi й бiльше до неi не повертатися? Тому, що на цьому етапi ви менi не повiрите. Як менi переконати вас, що в iсторii людства не було жодного курця, якому ця шкiдлива звичка змогла допомогти або дала змогу отримати справжню насолоду? Пояснити цю iлюзiю дуже просто, але ви не повiрите поясненням, якщо я не зможу довести помилковiсть беззаперечних фактiв про курiння, у якi нас привчили вiрити ще з дитинства. Крiм того, у нас е ще одне важливе завдання, на яке насамперед варто звернути увагу. Якщо кожен курець може кинути курити, тодi


ЧОМУ Ж «ЛЕГКИЙ СПОСІБ» ДІЄ НЕ НА ВСІХ КУРЦІВ?




Роздiл 7

Чому ж «Легкий спосiб» дiе не на всiх курцiв?


Уявiть себе пiдлiтком, який проходить крiзь ворота великого парку i почуваеться там настiльки добре, що навiть не хоче звiдти йти. Згодом ви запiдозрите, що плоди дерев цього парку не тiльки втамовують голод, але й отруюють вас. Але ви не переживатимете, навiть коли отрута почала сумарно дiяти на iнших мешканцiв цього парку. Ви залишилися спокiйним тому, що цi люди видавалися вам такими ж розумними, як i ви самi. Час вiд часу вони полишали парк, але переважна бiльшiсть цих людей рано чи пiзно поверталася.

Зрештою i ви надумали покинути це мiсце, бо зрозумiли, що насправдi цей парк – гiгантський лабiринт з единим виходом. У кожному коридорi цього лабiринту е двадцять розвилок. Щоб вийти з нього, необхiдно на кожнiй розвилцi обрати правильний напрямок, куди слiд повернути. Шанс того, що ви жодного разу не промахнетеся, – один на мiльйон. Ви спробували, припустилися однiеi помилки i залишилися в лабiринтi.

Потiм спробували знову. Погано, що не пам’ятаете, де саме повернули неправильно. Ви просто блукаете лабiринтом навмання, не знаючи, скiльки разiв ви зробили правильний вибiр, а скiльки – помилилися. Зрештою ви дiйшли висновку, що не варто докладати зусиль.

Чи не нагадуе вам це курця, який використовуе «вольовий метод»? Так, порiвняння досить точне.

А тепер припустiмо, що iснуе офiцiйний план лабiринту, де на кожнiй розвилцi зазначено правильний напрямок. Напевно, ви подумаете: «Якби в мене був такий план, то вибратися з лабiринту було б вельми просто». А що, коли в цьому планi е помилки, дарма що його розробили знанi й поважнi експерти? Тодi вийти з лабiринту буде надзвичайно важко, якщо взагалi можливо. Саме в такiй ситуацii опиняються курцi, якi намагаються вибратися з нiкотиновоi пастки. І самi курцi, i знанi «експерти», якi дають iм поради, переконанi, що вони знають про курiння все, що тiльки можливо. Придiлимо трохи часу перевiрцi знань, якими вони керуються.

Хочу, аби ви вiдповiли на наступнi запитання так, як, на вашу думку, вiдповiла б бiльшiсть людей (обiйдемося короткими «так» або «нi»). Поки що не думайте про власнi переконання, абстрагуйтеся вiд них. Найближчi кiлька хвилин ви будете представником бiльшостi.

Я сам ненавиджу будь-якi опитування, так що не думайте, що я чекаю вiд вас проведення маркетингових дослiджень чи розумового напруження. Не розраховуйте i на оцiнки за своi вiдповiдi. Суть цього завдання – в iншому. Просто зробiть те, що вам пiд силу.


ЗАПИТАННЯ:



1. Курцi курять тому, що вони самi так вирiшили?

2. Люди курять за звичкою?

3. Залежнiсть у курцiв з бiльшим стажем сильнiша за пiдлiткiв?

4. Затятi курцi найбiльш залежнi, нiж тi, хто курить зрiдка?

5. Чи дiйсно пiдлiтки курять для того, аби вiдчути себе дорослими, розкутими бунтiвниками?

6. Курити – це дурiсть?

7. Чи подобаеться курцям смак певних цигарок?

8. Чи деякi цигарки (примiром, викуренi пiсля iжi) – приемнiшi на смак за iншi?

9. Чи допомагае курiння позбутися нудьги?

10. Чи допомагае курiння зосередитися?

11. Чи допомагае курiння розслабитися?

12. Чи позбавляе курiння стресу?

13. Чи подобаеться курцям курити?

14. Чи схильнi деякi люди до залежностi?

15. Чи допомагае курiння схуднути?

16. Чи допомагають нiкотиновi жувальнi гумки, пластир або спрей?

17. Чи потрiбна сила волi, щоб кинути курити?

18. Чи обов’язково потерпати вiд фiзичних проявiв абстинентного синдрому?

19. Коли люди кидають курити, чи тягне iх спочатку до цигарок, чи стають вони роздратованими?

20. Чи важко кинути курити?


Імовiрно, серед ваших вiдповiдей е i стверджувальнi, i заперечнi. Хоча дивно, адже правильна вiдповiдь на всi цi запитання – «нi». А тепер я поясню суть цього опитування. Подiбну анкету я запропонував визнаним в усьому свiтi «експертам» на 10-й Всесвiтнiй конференцii з питань здоров’я i тютюнокурiння, що проводилася в Пекiнi 1998 року. У середньому «експерти» дали 75 % неправильних вiдповiдей.




Конец ознакомительного фрагмента.


Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=19436475&lfrom=362673004) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.