Креативний особистий брендинг Юрген Саленбахер #PROBusiness У цiй iнновацiйнiй книжцi Юрген Саленбахер дiлиться своiм унiкальним методом особистого тренiнгу, який мае на метi розвиток творчого мислення та iнновацiй. Цей метод, що спершу був розроблений як спосiб управлiння розвитком кар’ери, може стати в пригодi будь-якiй людинi, яка прагне з’ясувати, що вона може запропонувати свiтовi. Юрген Саленбахер Креативний особистий брендинг Copyright © 2013 J?rgen Salenbacher and BIS Publishers © В. Стельмах, пер. з англ., 2019 © «Фабула», макет, 2019 © Видавництво «Ранок», 2019 Шановний читачу! Спасибi, що придбали цю книгу. Нагадуемо, що вона е об’ектом Закону Украiни «Про авторське i сумiжнi право», порушення якого караеться за статтею 176 Кримiнального кодексу Украiни «Порушення авторського права i сумiжних прав» штрафом вiд ста до чотирьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, з конфiскацiею та знищенням всiх примiрникiв творiв, матерiальних носiiв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення та обладнання i матерiалiв, призначених для iх виготовлення i вiдтворення. Повторне порушення караеться штрафом вiд тисячi до двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з конфiскацiею та знищенням всiх примiрникiв, матерiальних носiiв комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, аудiо – i вiдеокасет, дискет, iнших носiiв iнформацii, обладнання та матерiалiв, призначених для iх виготовлення i вiдтворення. Кримiнальне переслiдування також вiдбуваеться згiдно з вiдповiдними законами краiн, де зафiксовано незаконне вiдтворення (поширення) творiв. Книга мiстить криптографiчний захист, що дозволяе визначити, хто е джерелом незаконного розповсюдження (вiдтворення) творiв. Щиро сподiваемося, що Ви з повагою поставитеся до iнтелектуальноi працi iнших i ще раз Вам вдячнi! СВІТ ЗМІНЮЄТЬСЯ – І МИ ПОВИННІ ЗМІНЮВАТИСЯ РАЗОМ ІЗ НИМ!     Барак Обама, президент Сполучених Штатiв Америки Передмова: як дiстати задоволення вiд цiеi книжки Ми живемо у станi безперервних змiн. Галузi, ринки, компанii, конкуренти та споживачi змiнюються. Однi краiни розквiтають, iншi – занепадають. Те саме стосуеться компанiй та брендiв. Так завжди вiдбувалося в iсторii – однак упродовж останнiх двадцяти рокiв, вiдтодi як Інтернет увiйшов у нашi життя та зменшив вiдстанi, часовi промiжки та витрати, швидкiсть цих змiн просто-таки жахае. Якi ж наслiдки це все мае для окремоi особи? Що ж… Ми живемо у станi тотальноi конкуренцii, де право на помилку стае дедалi меншим. Живемо у складному професiйному середовищi, що постiйно змiнюеться. Це видаеться парадоксальним, однак тепер, коли ми маемо значно бiльший вибiр, анiж будь-коли до цього, люди видаються менi не надто щасливiшими. Натомiсть моiм очам вiдкриваеться колективне вiдчуття незахищеностi. Багатьох моiх знайомих, людей рiзного вiку й статi, людей iз рiзними рiвнями освiти та досвiду, було звiльнено чи поставлено перед вимогою працювати понаднормово, аби пiдтримувати власнi стандарти життя. Студенти дедалi частiше здобувають двi вищi освiти, сподiваючись, що так забезпечать собi успiх у майбутньому. Усе й усi перебувають у станi невизначеностi, у дивному станi переходу з минулого у майбутне. Це явище я назвав поколiнням невизначеностi. Усiх цiкавить те саме питання: «Що менi робити далi?» Я хочу подiлитися з вами власною стратегiею вiдповiдi на це запитання, а саме стратегiею Креативного Особистого Брендингу. Вона мае чотири ключовi елементи: сутнiсть, стиль, упевненiсть та грацiю. Мета цiеi стратегii – виробити у вас творчi лiдерськi якостi, а також допомогти вам визначити, куди рухатися, як туди дiстатися i з ким. У цiй книжцi наведено методику, яку я розробляю вже десять рокiв. 1. Усвiдомлення важливостi творчостi та творчого мислення з метою визначати та створювати можливостi, зосередження на нових способах мислення, що вирiзнялися б екологiчною, фiнансовою та соцiальною самодостатнiстю. 2. Розумiння важливостi того, що ви можете запропонувати свiтовi, вашоi функцii, вашого досвiду та ваших захоплень, едностi ваших перспектив та покликання, а також ваших цiнностей. 3. Розумiння важливостi методу брендингу та позицiонування з метою вирiзняти себе та передавати iнформацiю про себе як онлайн, так i в реальному життi в епоху глобального зв’язку та онлайн-репутацii. І що ви отримаете в результатi? Яскраву та захопливу перспективу на майбутне. Адже чого ще можна чекати? Утiм, не сподiвайтесь, що ця книжка розв’яже усi вашi проблеми. Їi мета полягае в тому, щоб мотивувати вас та надихнути, дати стимул вашому творчому мисленню – для того щоб виробити у вас вiдчуття певного напряму, розробити вашу брендову стратегiю та налагодити зв’язки у соцiумi, що пасуватимуть вашiй неповторнiй особистостi. Натхненнi iдеi для недовгоi мандрiвки з дуже тривалим впливом… Кiлька останнiх коментарiв стосовно того, як дiстати вiд цiеi книжки задоволення. У нiй наведено деякi приклади змiн, якi менi довелося бачити, та моi власнi висновки, яких я доходив упродовж останнiх двадцяти рокiв, працюючи дизайнером, директором зi стратегiчного розвитку, а також викладачем та тренером. Ви можете просто читати цю книжку – однак, якщо ви хочете використати ii потенцiал на повну, я наполегливо раджу вiдповiдати на всi запитання та виконувати всi завдання наприкiнцi кожноi секцii. Вони дадуть вам певну опорну точку, а також структурований пiдхiд до розробки стратегii власного майбутнього в умовах творчоi економiки, до того ж допоможуть вiдповiсти на запитання: «Що далi?» У вступному роздiлi ми розмiрковуватимемо над змiнами, що вiдбулися у недалекому минулому, та оцiнюватимемо важливi тенденцii на найближче майбутне. У другому роздiлi ми розглянемо способи переосмислення ваших робочих можливостей. Третiй роздiл – той, що стосуеться творчостi, – дасть вам можливiсть дiзнатися, як визначати та обдумувати iдеi, i особливо вашу найкращу бiзнес-iдею. У четвертому роздiлi, що стосуеться особистостi, ви знайдете методи та завдання, що допоможуть вам розкрити свiй потенцiал та визначити своi перспективи, свое покликання, а також своi цiлi та завдання в життi – i це все не виходячи за межi власних цiнностей. У п’ятому роздiлi, у якому порушено тему брендингу, ви знайдете структурований пiдхiд до розробки власноi вiзуальноi iдентичностi як онлайн, так i поза Мережею i, звiсно ж, вказiвки щодо того, де i як ii застосовувати. Далi надано манiфест творчого особистого брендингу, кiлька додаткових iдей у роздiлi «Нотатки» та короткий перелiк книжок, якi я найбiльше рекомендую. Тож понад усе я бажаю вам приемного читання! 01. Думайте! ПОДОРОЖ ВІД НЕПЕВНОСТІ ДО НОВИХ ПЕРСПЕКТИВ Мета Креативного Особистого Брендингу – виробити у вас творчi лiдерськi якостi, а також допомогти вам визначити, куди рухатися, як туди дiстатися i з ким. Що, в бiса, вiдбуваеться? Бiльшiсть iз нас негативно ставляться до змiн. Чому? Тому що змiни змушують нас напружуватись та виходити за межi свого уявлення про зону комфорту. Дуже часто змiни спричиняють непевнiсть. Мало хто помiчае за ними можливостi. Натомiсть значна кiлькiсть людей перебувае у паралiзованому, дезорiентованому чи принаймнi приголомшеному станi через брак стабiльностi та надмiр можливих альтернатив. Сучасне життя схоже на гiпермаркет, на полицях якого виставлено в середньому сiмдесят тисяч продуктiв. I Ви заходите, щоб купити яблуко, але врештi-решт купуете банан. Хто знае – чому? Безперечно, реакцiя на змiни багато в чому залежить вiд вашого положення в життi. Ви можете бути студентом, безробiтним, пiдприемцем, фрiлансером, керiвником у компанii. Але хоч там як, дедалi бiльшi зобов’язання, якi ви берете на себе, як-от сiм’я, дiти, iпотека, пiдлеглi, створюють враження, що змiнити щось цiлковито неможливо. Адже пiд кiнець кожного дня ви почуваетеся виснаженими. У багатьох випадках такi зобов’язання стають головною причиною того, що люди рiк у рiк миряться з тiею самою ситуацiею, iз тiею самою роботою на ту саму компанiю. Це тривае, доки одного дня середовище дае нам iмпульс, змушуючи змiнитися. І лише Боговi вiдомо, на краще чи на гiрше. «Свiт змiнюеться, i ми мусимо змiнюватися разом iз ним». У цих словах, якi виголосив 20 сiчня 2009 року Барак Обама, не було нiчого нового. Новим було лише його ставлення до змiн: «Так, ми можемо». Взявши це за основу, помiркуймо: чи не краще нам самим бути готовими до змiн та iнiцiювати iх прийняття у нашому життi замiсть дозволити iншим змiнювати себе? Чи не варто все-таки поставитися до змiн позитивно? Звернути увагу не тiльки на можливi загрози, а й на прекраснi можливостi, якi вони вiдкривають? Особисто я не люблю, коли iншi люди ухвалюють рiшення щодо мого життя замiсть мене. Я вважаю за потрiбне ухвалювати iх сам, хоч якi хорошi чи поганi будуть наслiдки. Так я щонайменше не звинувачуватиму нi в чому iнших. А це економить чимало часу й енергii, якi я зi значно бiльшим задоволенням витрачу на те, щоб написати щось на прекрасному чистому аркушi свого майбутнього. Сила змiн: швидкiсне життя Що, в бiса, вiдбуваеться? Саме таким було перше запитання, яке я поставив собi, розпочинаючи роботу над цiею книжкою, – у свiтi саме розгорталася найбiльша економiчна криза з часiв Великоi депресii 1929 року.[1 - Велика депресiя – потужна загальносвiтова економiчна криза, що тривала з 1929 року до кiнця 1930-х рокiв та особливо була помiтна в краiнах Захiдноi Європи та в Сполучених Штатах. Вважаеться найдовшою, найглибшою та найбiльш глобальною економiчною кризою ХХ столiття.] Як i багатьох людей, мене спантеличили вплив фiнансовоi кризи, економiчна нестабiльнiсть та поява масового безробiття у США та Європi. Коли 2008 року збанкрутувала «Lehman Brothers», я надзвичайно здивувався. Це була компанiя зi стодвадцятивосьмирiчною iсторiею; компанiя, що пережила Чорну п’ятницю 1929 року[2 - Чорна п’ятниця 1929 року – поширена в США назва дня краху Нью-Йоркськоi фондовоi бiржi, що став однiею з причин початку Великоi депресii.] та двi свiтовi вiйни. А тодi почали подейкувати про те, що економiка деяких краiн на зразок Ісландii – на межi колапсу. Згодом серйознi фiнансовi проблеми вiдчули в Дубаi. А ще в Ірландii, Грецii, Португалii, Іспанii… Ми й досi не знаемо, чим це усе закiнчиться. Усе це вiдбулося у межах якихось десяти рокiв вiд часу останнього економiчного спаду в 2001-му. Не так уже й давно це було, чи не так? І, будьте певнi, наступний спад не змусить на себе чекати. Найголовнiше те, що все вiдбуваеться не «десь там». Це не тi новини, якi ми читаемо у «Financial Times»[3 - «Financial Times» – надзвичайно впливова щоденна британська фiнансова газета, що виходить вiд 1888 року.] чи дивимося по CNN[4 - CNN – одна з провiдних телерадiокомпанiй свiту. Розташована у м. Атланта, штат Джорджiя, США.]. Не тi новини, що якось нас стосуються, однак не мають особисто для нас жодного наслiдку. Нi, цi новини цiлком реальнi, i вони впливають на кожного з нас бiльше, нiж будь-коли. А особливо вони впливають на нашу роботу та наше життя – мое так само, як i ваше. Ми й досi мало не щодня чуемо про закриття компанiй iз довжелезною iсторiею та про масовi сплески безробiття. Неймовiрно яскравим прикладом е Іспанiя, де станом на кiнець 2012 року кiлькiсть безробiтних серед населення сягнула позначки 26,6 %, а серед людей, молодших за двадцять п’ять рокiв, узагалi досягла показника 56,5 % (згiдно з даними органiзацii Євростат). Хоч би що ви читали, хоч би що дивилися, основний посил завжди однаковий: змiни – частина нашого життя. Вiра у те, що все в життi змiнюеться, е основою буддистського вчення. Змiн сповнена уся наша iсторiя. Однак справляеться враження, що на нашу економiку, а отже, i на наше суспiльство впливае нова форма змiн, значно швидша та радикальнiша, анiж будь-коли. І найочевиднiший посил цих змiн можна дуже чiтко визначити: не iснуе нiчого довговiчного. Робота та життя змiнюються швидше, анiж будь-коли. Якщо вас це приголомшуе, розчаровуе чи змушуе сумнiватися, знайте, що ви такi не однi. Пригадую, у «Космiчних яйцях», науково-фантастичнiй кiнопародii на «Зорянi вiйни» (starwars.com) iснувало чотири рiвнi швидкостi: швидкiсть, менша за швидкiсть свiтла, швидкiсть свiтла, шалена швидкiсть та божевiльна швидкiсть. Наразi ми рухаемося iз шаленою швидкiстю. Тож i не дивно, що так багато з нас приголомшенi. Гаразд, але чому сучаснi змiни стають аж настiльки важливими? Як змiни впливають на нашу економiку та наше суспiльство як сьогоднi, так i в майбутньому? Якi наслiдки це все матиме для окремих осiб? Для нашоi роботи i нашого життя в майбутньому? Для нашоi освiти та кар’ери? Як ми можемо пiдготуватися та пристосуватися? І, понад усе, як розробити стратегiю, що стала б вiдповiддю на запитання «що далi»? WWW: Кубок свiту… Я вiдчув, що потрiбно озирнутися назад, аби зрозумiти, що саме мае такий значний вплив на змiни в нашому життi. Менi вдалося зауважити три подii в межах кiлькох мiсяцiв у 1990 роцi. Кожна з цих подiй по-своему символiзувала певний аспект сутностi цих змiн. У 1990 роцi менi було двадцять, i того спекотного лiта я був готовий перевернути догори дригом увесь свiт зi свого рiдного округу в Пiвденно-Захiднiй Нiмеччинi – адже це був рiк Кубку свiту, концерту «Стiна» гурту «Пiнк Флойд»[5 - Концерт «Стiна» (англ. The Wall) – концертне виконання легендарноi рок-опери «Стiна» гурту «Пiнк Флойд» (англ. Pink Floyd), що вiдбулося 21 липня 1990 року на Потсдамськiй площi в Берлiнi, яка тривалий час була роздiлена Берлiнською стiною.] та появи Всесвiтньоi мережi. Фiнал Кубку свiту: 8 липня 1990 року. Нiмеччина перемогла Аргентину в Римi з рахунком 1:0. У цьому був плюс. Одначе, як зазначав канал ESPN[6 - ESPN – американський спортивний кабельний телевiзiйний канал, що функцiонуе з 1979 року.], цей кубок став «одним iз найгiрших Кубкiв свiту в iсторii». Досвiдчений спортивний журналiст Браян Гленвiл[7 - Браян Гленвiл – британський спортивний журналiст та письменник.] описував фiнал як «iмовiрно, найгiрший, найнуднiший та найобурливiший фiнал в iсторii Кубку свiту». Чому? Ну, пiд час тогорiчного кубку свiту було зафiксовано рекорд iз найменшоi середньоi кiлькостi забитих голiв за матч – а також було видано шiстнадцять червоних карток, що на той час теж було рекордом. Бiльша частина команд покладалася на гру в захистi та грала дуже жорстко. Та що стало причиною застосування оборонноi стратегii? Вiд кого команди намагалися захистити свiй статус? Що могло змусити нiмецьку та iталiйську збiрнi перейти в захист i грати жорсткiше, нiж зазвичай? Озираючись назад, можна припустити, що цi команди намагалися захистити свою частку ринку вiд нових конкурентiв, що саме на нього виходили. Чи була на те потреба? Щоб у вас не лишалося сумнiвiв, скажу, що пiд час Кубку свiту 1990 року на мiжнародну арену вийшли збiрнi африканських краiн – таких, як Камерун, котрий одразу ж опинився у чвертьфiналi. Водночас саме 1990 року у Кубку востанне брали участь збiрнi Югославii та Чехословаччини: згодом iхнi гравцi повернулися вже у складi команд iз iншими назвами. Вiдтодi чемпiонат невпинно розширюеться. Із шiстнадцяти команд, що брали участь у кубку iз 1978 року, вiн розрiсся до тридцяти двох команд у 1998 роцi, даючи можливiсть взяти участь у змаганнi бiльшiй кiлькостi команд iз краiн Азii, Африки та Пiвнiчноi Америки. Тiльки уявiть собi: у 2010 роцi за право участi у Кубку свiту FIFA боролися двiстi чотири команди. Результати змагань були не менш приголомшливими. У 2001 роцi Сенегал i США вийшли у чвертьфiнал, а Пiвденна Корея опинилася на четвертому мiсцi. Тож, хоч власне гра та правила лишалися незмiнними, змiни торкнулися кожного, хто виявив бажання грати проти досi невiдомих краiн, що тепер стали значно пiдготовленiшими й поволi виборювали власну ринкову частку. Саме це й посiяло сум’яття в лавах традицiйно успiшних команд, змушуючи iх грати агресивнiше. Сьогоднi конкуренцiя на всесвiтньому рiвнi стае дедалi запеклiшою – i це факт. І звiсно ж – власне, саме через це я вам зараз усе це й розповiдаю, – це стосуеться не лише Кубку свiту. WWW: …«Стiна»… За якихось тринадцять днiв пiсля фiналу Кубку свiту, 21 липня 1990 року, я слухав виступ Роджера Вотерса[8 - Роджер Вотерс – британський рок-музиканд, лiдер гурту «Пiнк Флойд».] перед тристап’ятдесятитисячною аудиторiею на Потсдамськiй площi в Берлiнi пiд час вiдомого концерту з назвою «Стiна». То був теплий суботнiй вечiр, заряджений емоцiями. Саме тодi уперше пiсля сорока рокiв розлуки люди зi сходу та заходу зiбралися разом, щоб вiдсвяткувати падiння Берлiнськоi стiни[9 - Берлiнська стiна – комплекс споруд мiж двома частинами Берлiна, зведений за наказом державного керiвництва СРСР вiд 13 серпня 1961 року. Вiдокремлював Захiдний Берлiн (ФРН) вiд Схiдного (НДР). Офiцiйний демонтаж муру почався у червнi 1990 року.] на мiсцi, що донедавна роздiляло два ворожi табори. Ця прекрасна подiя надовго лишила по собi надзвичайний полiтичний, географiчний та iдеологiчний слiд. Уявiть собi мапу свiту. Кордони постiйно пересуваються. Їхне розташування змiнюеться настiльки швидко, що накреслити точну карту стае майже неможливо навiть для того, хто постiйно подорожуе. Вiзьмiмо для прикладу Європейський союз. Із часiв падiння Берлiнськоi стiни до нього приедналося понад двадцять нових краiн. Наразi до нього входять навiть Словаччина, Словенiя та Болгарiя. За останнi роки ми бачили, як зливалися з iншими або ж, навпаки, розпадалися Нiмецька Демократична Республiка, Югославiя, Чехословаччина та Радянський Союз, i спостерiгали появу краiн групи BRIC[10 - BRIC (БРІК) – абревiатура на позначення групи краiн (Бразилii, Росii, Індii та Китаю), що станом на 2001 рiк перебували на подiбному етапi нового економiчного розвитку. Із входом до групи Пiвденноафриканськоi республiки (англ. South African Republic) перетворилася на групу BRICS.] (Бразилiя, Росiя, Індiя й Китай) та Пiвденноi Кореi. Кордони не тiльки постiйно пересуваються та стають гнучкiшими – вони стають вiдкритiшими для торгiвлi та iнвестицiй, що сприяе розвитку всесвiтньоi торгiвлi. За даними Свiтовоi органiзацii торгiвлi (wto.org), до складу якоi входить 158 держав та яка здiйснюе близько 97 % торгiвлi мiж краiнами свiту, iз 1950 року обсяг свiтовоi торгiвлi зрiс бiльш нiж у двадцять сiм разiв. Частка мiжнародноi торгiвлi у свiтовому ВВП (валовий внутрiшнiй продукт – основний показник рiчного обсягу виробництва краiни) зросла вiд 5,5 % у 1950 роцi до 20,5 % у 2006-му. Просто уявiть собi: краiни, що розвиваються, вiдповiдають за 26 % свiтового експорту, що перевищуе iхнi показники у 1960-х роках у два рази. Однак i це ще не так багато, коли ви згадаете, що в самих тiльки краiнах групи BRIC зосереджуеться понад половина свiтового семимiльярдного населення.[11 - На сьогоднi кiлькiсть населення у свiтi перевищуе 7,7 млрд осiб.] Усе це лише пiдтверджуе думку про те, з якою швидкiстю падiння стiн та збiльшення гнучкостi кордонiв може допомогти розширенню свiтовоi торгiвлi. WWW: …i Мережа[12 - В оригiналi назви всiх трьох пiдроздiлiв починаються iз лiтери W, формуючи абревiатуру «www»: the World Cup, “The Wall” and the Web.] Іще за п’ять мiсяцiв та чотири днi по тому, 25 грудня 1990 року, Тiм Бернерс-Лi[13 - Тiм Бернерс-Лi – британський спецiалiст з iнформатики головний розробник технологii Всесвiтньоi павутини, що згодом лягла в основу створення сучасноi мережi Інтернет.] (w3.org/People/Berners-Lee/) встановив перший зв’язок мiж клiентом HTTP та сервером через Інтернет. Цей перший Інтернет-зв’язок позначае офiцiйний початок справжнiх змiн у способi нашого спiлкування, справах, роботi та життi. Пiсля того як стали гнучкiшими фiзичнi та iдеологiчнi кордони, технологiя допомогла нам фактично усунути усi межi та ще бiльше посилити ефект глобалiзацii свiту. Ранiше Схiд рухався до Заходу. Зараз усi рухаються до всiх. З одного боку, поява Мережi знизила бар’ер доступу фактично до всiх ринкiв та знизила майже до нуля вартiсть пошуку постачальникiв. З iншого – розширення доступу до iнформацii та знань набирае не бачених досi обертiв. Мережа Інтернет стала трамплiном для iнформацiйноi галузi, «де успiх залежить вiд отримання, розпоряджання та використання знань у конкретнiй сферi», за визначенням «Financial Times» (lexicon.ft.com). Утiм, я не обмежував би це визначення тiльки «конкретною сферою». Успiх залежить вiд розпоряджання знаннями у будь-якiй сферi i, що важливiше, коли ви в Мережi, будь-де i будь-коли. Глобальний зв’язок: трамплiн Озираючись назад на тi три подii, зосередженi в межах кiлькох мiсяцiв у 1990 роцi, я й досi вбачаю в них поворотний момент для не баченоi досi швидкостi налагодження глобального зв’язку. Будь-де i будь-коли – вибiр виходить на перший план. Дейв Еванс[14 - Не плутати iз Дейвом Евансом, першим вокалiстом рок-гурту AC/DC.], футуролог iз компанii «Cisco» (cisco.com) – до речi, чарiвна назва посади, скажу я вам, – передбачае, що надалi технологiчна та iнформацiйна галузi зростатимуть у геометричнiй прогресii. Згiдно з його твердженнями, це приведе до дедалi бiльшоi швидкостi впровадження iнновацiй. Вiн називае це технологiчною лавиною – а ще ii можна назвати хвилею. Існуе тiльки двi альтернативи – осiдлати хвилю чи бути похованим пiд нею. Еванс зазначае, що сьогоднi обсяг iнформацii подвоюеться кожнi одинадцять годин, однак уже менше нiж за десять рокiв вiн подвоюватиметься кожнi одинадцять секунд. Зi зростанням обсягу даних та зi спадом цiн до Мережi пiдключатиметься дедалi бiльше людей, якi у такий спосiб дiставатимуть чудову можливiсть здобути кращу освiту. Інновацii стануть звичним елементом усiх сфер нашого життя. Отже, глобальний зв’язок стае трамплiном для змiн. Стирання кордонiв створюе умови для взаемодii бiльшоi кiлькостi краiн, культур та ментальностей. Глобальний зв’язок також допомагае нам зводити мости над колишнiми лiнiями розмежування, оскiльки новi технологii роблять iнформацiю доступною будь-кому i майже будь-де. Я вже декiлька рокiв працюю з постачальниками послуг iз Аргентини, Бразилii, Туреччини та Індii. Я розумiю, що вони працюють швидше, дешевше та зазвичай надiйнiше, нiж европейськi постачальники. Тож чому менi цим не скористатися? Але хто насправдi пiд’еднаний? Хто в Мережi? Вiдповiдь не менш цiкава, нiж запитання. Простежуючи використання Інтернету в свiтi, я з’ясував, що 2,4 млрд людей – приблизно 34,3 % населення свiту – були пiд’еднанi. 44,8 % цих людей були з краiн Азii, 21,5 % – з европейських краiн, 11,4 % iз Пiвнiчноi Америки, 10,6 % – iз Латинськоi Америки, 3,7 % – iз Близького Сходу i 1 % – з Австралii. Повторюся, серед усiх користувачiв Інтернету користувачi з европейських краiн складають лише 21,5 %, а з Пiвнiчноi Америки – 11,4 %. Безперечно, провiднi позицii краiн Азii вiдображають те, як багато людей проживае на цьому континентi, – та водночас iнтенсивна участь цих краiн у глобальному обмiнi iнформацiею сприяе ii здатностi до впровадження iнновацiй, поширення знань та постачання товарiв та послуг через Мережу. Знаючи, що загальний попит на iнформацiю та комунiкацiйнi технологii формуе ринок загальною вартiстю два трильйони евро , я не дивуюся, що Європа посiдае не першу сходинку. Користувачi iз краiн Азii становлять 44,8 % вiд загальноi кiлькостi користувачiв Інтернету – а отже, надпотужна база спецiалiстiв, зокрема спецiалiстiв iз продажу, дiстала прямий доступ до американського та европейського ринкiв. І постачають вони не лише дешевi та неякiснi пiдробки. У першому кварталi 2010 року Китай перегнав Японiю та посiв друге мiсце у свiтi за рiвнем розвитку економiки. Це сталося на десять рокiв ранiше, анiж передбачала переважна бiльшiсть людей. Очiкуеться, що до 2020 року Китай стане провiдним постачальником наукових розробок. І це тiльки два приклади змiн, якi вже зараз значною мiрою впливають на компанii i, як наслiдок, на кожну окрему людину. ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК: БУДЬ-ДЕ І БУДЬ-КОЛИ – ВИБІР ВИХОДИТЬ НА ПЕРШИЙ ПЛАН! Глобальний зв’язок iз не баченою досi швидкiстю! Але хто пiд’еднаний? Завдання № 1 Що далi? Визначте три актуальнi тенденцii вашого ринку. Вправа дозволяе створити фундамент для вiдповiдi на запитання «що далi?». Починайте iз власноi реальностi, власного минулого й майбутнього. Описуйте все точно, заглиблюйтеся в деталi. Не лiнуйтеся шукати цифри та статистичнi данi. Моя особиста пропозицiя. Це завдання непросте. Я знаю. Але його варто виконати. Поговорiть iз людьми. Обмiняйтесь iдеями. Почитайте рiзнi статтi. А потiм проаналiзуйте iнформацiю, об’еднайте ii в цiле та запишiть. Кiлька рокiв тому я не знав, куди рухатися, не мав орiентирiв i не розумiв, на яких ринках краще розвиватися. Однак, виконавши це завдання та застосувавши його до нових галузей, де я мiг використати своi знання, я змiг знайти для себе кiлька нових ринкiв, зокрема зi сферами охорони здоров’я, освiти та енергетики. Тож менi це завдання дуже допомогло. 1. Подумайте: а) Якi три найважливiшi змiни вiдбулися у вашiй галузi та на вашому ринку за останнi п’ятнадцять рокiв? б) Якi змiни, на вашу думку, вiдбудуться впродовж наступних п’ятнадцяти рокiв? в) Якi загрози та можливостi можуть вплинути на вашу галузь i, як наслiдок, на вашi цiлi? 02. Переосмислюйте! Позитивне мислення/Новi навички Поведiнка компанiй не надто вiдрiзняеться вiд поведiнки людей. Наприклад, якщо компанiя вбачае у змiнi бiльше загроз, нiж можливостей, вона намагаеться вiдбиватися, тiкае або ж узагалi стае паралiзованою. Однак дiловий свiт усе одно рухаеться вперед. Ми не можемо зупинити змiни. Власне, нам це i не потрiбно. Людська раса здатна пристосовуватися до нових середовищ. Цю думку дуже добре висловив iще Чарлз Дарвiн: «Виживае не найсильнiший i не найрозумнiший бiологiчний вид. Виживае той бiологiчний вид, що мае найбiльшу здатнiсть пристосовуватися до змiн». Сьогоднi краiни, що розвиваються, наприклад краiни Азii, часто виявляються бiльш готовими пристосовуватися, анiж европейськi краiни. Це вiдбуваеться не лише тому, що цi краiни краще реагують на змiни, а й тому, що вони мають велике бажання створити для себе краще майбутне. Якось менi трапилося печиво з передбаченням, у якому було зазначено: «Людинi, що не вмiе всмiхатися, не слiд вiдкривати власну крамницю». І це дiйсно так! У китайськiй мовi слово «криза» складаеться з двох iероглiфiв: «небезпека» та «можливiсть». Якщо ви оптимiст, ви бачитимете в усьому можливостi. Якщо ж це поеднати з китайським перекладом – i розумiнням – поняття «Всесвiтня мережа», котре мандаринською звучить як «сiтка незлiченних вимiрiв», можна зрозумiти, як внутрiшне налаштування допомагае китайцям шукати у змiнах – та знаходити – можливостi. Однак ми на заходi найчастiше вбачаемо у змiнах загрозу. Кажуть, для того щоб зберiгати спокiй навiть перед лицем загрози, необхiдно спостерiгати та планувати. Легко сказати. А уявiть тепер, що ви панiчно боiтеся змiй i раптом наштовхуетеся на коричневого короля[15 - Коричневий король, або мулга, – велика отруйна змiя з роду аспiдових вiд 2,5 до 3 метрiв завдовжки. Поширена майже по всiй територii Австралii.] десь в австралiйськiй глушинi. Вам одразу ж захочеться утекти. Я знаю, про що кажу, бо сам кiлька рокiв тому опинився у такiй ситуацii. Чому нам хочеться втекти? Вiдчуття загрози змушуе кров приливати до нiг, через що ми починаемо бiгти, або ж до рук, через що ми починаемо вiдбиватися, або ж навiть до шлунку, через що в нас одразу ж болить живiт i знерухомлюеться усе тiло. Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=48943821&lfrom=362673004) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом. notes Примечания 1 Велика депресiя – потужна загальносвiтова економiчна криза, що тривала з 1929 року до кiнця 1930-х рокiв та особливо була помiтна в краiнах Захiдноi Європи та в Сполучених Штатах. Вважаеться найдовшою, найглибшою та найбiльш глобальною економiчною кризою ХХ столiття. 2 Чорна п’ятниця 1929 року – поширена в США назва дня краху Нью-Йоркськоi фондовоi бiржi, що став однiею з причин початку Великоi депресii. 3 «Financial Times» – надзвичайно впливова щоденна британська фiнансова газета, що виходить вiд 1888 року. 4 CNN – одна з провiдних телерадiокомпанiй свiту. Розташована у м. Атланта, штат Джорджiя, США. 5 Концерт «Стiна» (англ. The Wall) – концертне виконання легендарноi рок-опери «Стiна» гурту «Пiнк Флойд» (англ. Pink Floyd), що вiдбулося 21 липня 1990 року на Потсдамськiй площi в Берлiнi, яка тривалий час була роздiлена Берлiнською стiною. 6 ESPN – американський спортивний кабельний телевiзiйний канал, що функцiонуе з 1979 року. 7 Браян Гленвiл – британський спортивний журналiст та письменник. 8 Роджер Вотерс – британський рок-музиканд, лiдер гурту «Пiнк Флойд». 9 Берлiнська стiна – комплекс споруд мiж двома частинами Берлiна, зведений за наказом державного керiвництва СРСР вiд 13 серпня 1961 року. Вiдокремлював Захiдний Берлiн (ФРН) вiд Схiдного (НДР). Офiцiйний демонтаж муру почався у червнi 1990 року. 10 BRIC (БРІК) – абревiатура на позначення групи краiн (Бразилii, Росii, Індii та Китаю), що станом на 2001 рiк перебували на подiбному етапi нового економiчного розвитку. Із входом до групи Пiвденноафриканськоi республiки (англ. South African Republic) перетворилася на групу BRICS. 11 На сьогоднi кiлькiсть населення у свiтi перевищуе 7,7 млрд осiб. 12 В оригiналi назви всiх трьох пiдроздiлiв починаються iз лiтери W, формуючи абревiатуру «www»: the World Cup, “The Wall” and the Web. 13 Тiм Бернерс-Лi – британський спецiалiст з iнформатики головний розробник технологii Всесвiтньоi павутини, що згодом лягла в основу створення сучасноi мережi Інтернет. 14 Не плутати iз Дейвом Евансом, першим вокалiстом рок-гурту AC/DC. 15 Коричневий король, або мулга, – велика отруйна змiя з роду аспiдових вiд 2,5 до 3 метрiв завдовжки. Поширена майже по всiй територii Австралii.