Диво Олена Павленко Історiя зустрiчi крiзь роки.Вони випадково зустрiлись в магазинi. Доля звела iх знову i чим завершиться рандеву. Чи зiзнаються вони, що сталось колись. Диво Олена Павленко © Олена Павленко, 2020 ISBN 978-5-0051-8202-9 Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero Диво «Отримати другий шанс, щоб змiнити незворотне випадае не кожному. Користуйся ним вiдразу.» Хелен Соул Здаеться, що кожен перiод життя кардинально все змiнюе. Та нiчого не проходить швидко. Останнi пiвроку Вiра жила звичайним i непримiтним iснуванням. Крiм шаленого ритму навчання на педфаку. І хоч це мiсто було чужим i холодним, дiвчину зiгрiвала мрiя – вступ до вузу, яким марила. На початку семестру адаптуватися було важко. Дiвчина губилася серед натовпу i вулиць, якi видавалися схожими одна на одну. Та з часом звикла. У цьому iй допомагали подруги, якi влаштовували мiнi-екскурсii по визначних мiсцях. Ще й прогулянки на самотi посилювали теплi почуття до мiста. Маленькi вулички зустрiчали дiвчину наметами снiгу та сонними берiзками. Студентський бульвар – територiя панування молодi. Але в мiстi вистачало потаемних мiсць, де б Вiра могла насолодитися самотою i спокоем. Особливо сьогоднi, у суботу. Вихiднi змушували ii сумувати, i тодi вона вибиралася з порожнiх стiн кiмнати гуртожитку i втiкала на люди. Самотнiсть! Незвичне почуття, тим паче для молодоi дiвчини. Вiра не вирiзнялась особливою вродою або величними талантами. Звичайна дiвчина з непримiтною зовнiшнiстю, так здавалося iй. Насправдi вона була власницею доволi слухняних, русявих локонiв нижче плечей, свiтлих очей, якi змiнювали свiй вiдтiнок залежно вiд настрою. Через середнiй зрiст не часто вдягала взуття на пiдборах, бо обожнювала комфорт. Струнка та пiдтягнута фiгура видавала ii захоплення спортом. Маючи всi шанси зустрiти свого принца, не поспiшала зв’язувати себе стосунками. Дiвчина в пообiднiй, суботнiй час вибралася до магазину. Не дивно, що напередоднi Нового року зовсiм не було бажання лишатися самiй. Сусiдки по кiмнатi вiдправилися святкувати додому разом з рiднею. Вiра ж не мала бажання iхати далеко на кiлька днiв, щоб знову повернутися на екзамен, котрий перенесли на трете сiчня. Та й рiднi у неi не було. Вiднедавна дiвчину нiчого не тримало в маленькому шахтарському мiстечку, яке було ii домiвкою з дитинства. Вiра давно планувала звiдти втекти й нiколи не вертатися. Прив’язувала лише власна однокiмнатна квартира, що дiсталася вiд бабусi та яку по закiнченнi школи, а навчалась Вiра в iнтернатi, здавала квартирантам. Навiдувалася раз на кiлька мiсяцiв, щоб перевiрити, чи сумлiнно платять за рахунками орендатори. Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=63374461&lfrom=362673004) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.