Острiв знедоленоi душi Лора Савар Здобудь скарб, який всерединi тебе. Життя дiвчини зi складною долею, повне запитань i несправедливостi. Та пiсля чергового удару долi, опинившись на островi на одинцi з собою, вона зумiла знайти себе: справжню, сильну i неймовiрну, здобувши гармонiю i повну свободу. Та врештi отримати подарунок вiд долi на який i не очiкувала нiколи. Передiсторiя Ця iсторiя про те, як проста жiнка, сама звичайна людина така як ми з вами, проходила свiй шлях. Не легкий, з рiзними випробуваннями долi, зi злетами i падiннями, якi не проходили без слiду. З купою запитань до життя i з нiоднiею вiдповiддю. Де коли були i щасливi моменти, та частiше болючi до самоi глибини душi, приносячи великi рани i розчарування. Історiя про дiвчину, яка колись вмiла мрiяти i мрiяла, яка любила i надiялася, прагнула мати щасливе життя, та не знала що щастя шукала не там. Втратила все, пройшла крiзь бурю i вижила, стала сильною, справжньою, щасливою, вiльною. Вона знайшла iстину яка перевернула все. Вона змогла вiдкрити себе, знайти свою свободу, i вiдшукати власну душу серед усього болю на самому днi. Вiднайти себе майже втративши, здобути повну свободу i гармонiю та нарештi любов, там де навiть не очiкувала i не шукала, тодi, коли здавалося що життя залишило ii. Ця iсторiя не могла б бути реальнiстю але кожен знайде в нiй свою правду i зможе зрозумiти як змiнити свою реальнiсть. Головне зумiти побачити ту приховану суть усiх наших проблем i зрозумiти, як все можливо наладити у життi. Навiть здавалося б тодi, коли не мае варiантiв, коли повний крах, коли ти на самiсiнькому днi навiть тодi вихiд е, вiн е завжди, зумiй знайти його в самому собi, змiни себе i змiниться ввесь свiт навколо. Знайди себе, свiй острiв, де ти зможеш вдихати свободу, бути справжнiм, бути вiльним врештi бути собою i вiд цього отримувати насолоду. Насолоду в кожному днi серед проблем, рутини i хаосу. Скрiзь куди не доторкнешся ти, все зможе перетворитися на той острiв, якого так бракуе навкруг, бо скарб в тобi. Бо ти i е той скарб, який колись так чекали твоi батьки, якi тодi були емоцii i щастя яке не вмiщав цiлий свiт. І воно нiкуди не зникло, воно залишилося в тобi, просто час його десь заховав, а реальнiсть i жорстокiсть цього свiту закрила на замок. Зумiй це все здолати i ти збагнеш, що все що тебе оточуе, ти робиш сам, i наповнюеш свiт тим, чим ти сам побажаеш, бо твоя сила це i е ти. А ти це i е частина чогось великого i вiчного, могутнього i неосяжного. Знайди гармонiю свого життя… Знайди себе, як би глибоко тебе не сховали, ти сильнiший!!! Глава1 Мрiйлива юнiсть-ти прекрасна Це було звичайнiсiньке селище, яке так не по звичайному малювало неймовiрнi пейзажi i просто було наповнене красою озер, лiсiв, пагорбiв та долин. Саме тут i проживала Ксенiя, юна, наiвна та мрiйлива дiвчина. Вся ця краса природи i свободи супроводжувала ii з дитинства i для неi це було звично i нiби не особливо. Чим бiльше вона дорослiшала, тим бiльше, десь далеко у пiдсвiдомостi, вона хотiла втекти вiд цiеi дикоi природи подалi до прогресу i перспектив. Вже саме тодi в своi 15 рокiв Ксенiя точно знала що ii життя пройде подалi вiд селища, вона напланувала i мрiяла у своiй головi що вибереться звiдси будь якими силами. Хоча i тут iй подобалося, проте за мало можливостей пропонувала для неi дика природа. Усе вже до мiлiметру знайоме i звичайне, все набридло i хотiлося змiн. Ксенiя зростала у досить великiй сiм'i i любовi та уваги звичайно бракувало в ii адрес. Батько був досить суворим, завжди зайнятим i нiякоi дружби, теплих розмов i душевних вiдносин у них звичайно не було. Мама тягнула на собi усе хазяйство та домашнi справи, тому часу на всiх дiток у неi теж бракувало. Ксенiя звикла все вирiшувати сама, усi своi проблеми та конфлiкти, рiзнi завдання та питання вирiшувала самостiйно. Звичайно вона почувалася самотньою i ii душа прагнула тепла, уваги та любовi. Вона самостiйно пiдзаробляла i у своему досить юному вiцi мала власнi кошти для своiх потреб. Життя Ксенiю не балувало уже з юних лiт, вона умiла працювати i не боялася навiть важкоi роботи. Спiлкувалася Ксенiя з досить порядними компанiями, тому нiяких непристойностей у ii життi не було. Та i подружитися по ближче з якимось юнаком було не дуже можливо в такому вiцi, але ж ii вже так цiкавили такi близькi стосунки, тому що тепла бракувало ii душi. У неi була сама рiдна i дорога людина, якiй вона все могла довiрити i поговорити на рiзнi теми ii подруга, з якою вона разом виросла i iх дружба була родом з дитинства, сама справжня i сама цiнна. Їй вона плакалася коли так болiло, з нею вона переживала i радостi i успiхи i невдачi, iй могла довiрити саме сокровенне i бути спокiйною що вона збереже iх секрет. Але все одно iй бракувало мужнього плеча поруч, так вона собi уявляла, що поряд з хлопцем можна врештi розслабитися i вiдчути себе слабкою i комусь потрiбною дiвчинкою. Якась не зрозумiла пустота наповнювала ii душу, i здавалося б нiкому у свiтi немае нiякого дiла до неi i всерединi вiдчувалася дивна бiль, нiби нiхто i не скривдив, але болить. І тут Ксенiя вирiшуе, що правильним кроком буде дружба з хлопцем, звичайно вона прагнула справжнього кохання, знайти того единого, кому буде не байдуже до неi, з ким буде почуватися потрiбною, спокiйною i такою щасливою, як нiколи ранiше. Вона малюе у своiй уявi того единого, хоча вона ще i не знае який вiн мае бути, але впевнена що вiдчуе його, коли побачить. Так минав час Ксенiя нiяк не бачила у своiй компанii пiдходящого хлопця, який дiйсьно цiкавивя ii душею i особистiстю, всi с ким вона спiлкувалася були не серйозними, занадто сором'язливими або ж легковажними чи просто бабiями якi крiм краси нiчого iншого i помiчати не хотiли та i стосунки iм потрiбнi були лише для забави. Тобто нiкого цiкавого в своiй компанii Ксенiя не знайшла. І знову почувалася самотньою i не потрiбною. Нажаль вона не розумiла що було занадто рано для стосункiв вцiлому. Минав час, життя iшло своiм руслом i ось настав день весiлля однiеi пари з церкви яку вiдвiдувала Ксенiя з самого дитинства. Звичайно це була велика подiя для усiх, тому що це було щось не досить звичне i не таке буденне як звичайнi молодiжнi зустрiчi i служiння, це була гарна можливiсть трiшки розслабитися, провести цiкаво час i потусити у iншому форматi. Все мало б бути як завжди, проте сьогоднi запросили нову музичну групу, яка ранiше ще не з'являлася на тутешнiх весiллях i ось, коли Ксенiя зайшла в зал, вона зустрiла поглядом того самого, здавалося б якого шукала все життя. Серце сильно забилося i час нiби зупинився на мiсцi, не знаю як але вглибинi душi вона зрозумiла , що вiн створений саме для неi. Цiлий вечiр вона не могла вiдвести вiд нього погляду i у своiй головi вона переглядала тисячi варiантiв як же з ним познайомитися. Тисячi запитань не давали ii спокою, хто вiн, як його звати, скiльки рокiв, чим вiн живе, як познайомитися адже вони були зовсiм рiзнi. Вiн був на сценi, вся увага на нього i це було звично, а от Ксенiя сидiла собi на балконi, тихенько серед iншоi маси людей i помiтити ii було не можливо, адже вона нiяк не видiлялася. Вона розумiла що це не реально, хоч якось зачiпити його увагу, проте тихенько собi спостерiгала i вже була щасливою. Нi, вона не розумiла що таке щасття, проте намалювала його собi сама, здавалося б лише його усмiшка, погляд i цiкавiсть нею вже дали б все щоб бути щасливою. Дитина, яка не мала батькiвського тепла, шукала його в iнших, малювала що воно може там бути. І в чому була ii вина, де вона була не права, вона лиш прагнула любовi, справжньоi де ii душа знайде спокiй i насолоду, однак не знала що таке справжня любов, нажаль… Напротязi певного часу Ксенiя таки дiзналася деяку iнформацiю про цього цiкавого юнака iз уст хлопцiв з ii компанii, якi спiлкувалися з музикантами, вона дiзналася що його звали Олег i у нього е якась дiвчина, думаю бiльше i не потрiбно було, адже вона добре розумiла що вони бiльше нiколи не зустрiнуться у своему життi i думати про нього не було сенсу, тим паче у нього е дiвчина i вiн був абсолютно з iншого свiту анiж вона. Проте думки про Олега не залишали ii, з тих пiр як вiн поiхав в ii душi сталася така порожнеча, яку i пояснити словами не можливо чому так, Ксенiя не могла зрозумiти, вона вiдганяла усi думки але забути його не могла i едине що ii залишалося, це вiддати усе в руки Бога, вона просто почала молитися про цю ситуацiю навiть не знаючи навiщо. Не дивлячись нi на що кожен вечiр Ксенiя молилася про це перед сном. iз сильним бажанням i вiрою, що вони можуть все таки пересiктися у своiх зовсiм рiзних життях i одного разу все так i сталося зовсiм випадково. У iхньому селищi вiдбувалося свято музики i хлопцi, якi це все органiзовували, запросили знову цю групу там грати. Яке було здивувння побачити його знову, а ще бiльше вiд того що саме його розмiстили ночувати в ii найкращоi подруги Яни, яка крiм того була щей i ii сусiдкою. Щастю не було меж вона не могла повiрити в те, що перед нею вiдкриваеться море можливостей познайомитися особисто з тим самим, про якого уже три мiсяцi молилася без перестанку i особливоi надii. Однак чудеса iснують там, де в них вiрять подумала Ксенiя i почала шукати будь якоi можливостi для знайомства. На наступний день пiсля концерту, музичний гурт вiдправлявся на служiння в мiстечко не подалiк вiд селища. Ксенiя зi своiми двома сестрами Оленою i Анастасiею та звичайно iз подругою Яною разом з гуртом в однiй машинi поiхали нв служiння. Окiльки у Ксенii вдома також ночували хлопцi з гурту, вони вже встигли вечiрком поспiлкуватися i дiзнатися бiльше про усiх учасникiв гурту, втому числi Олега та його лiпшого друга Богдана. Тому цього ранку дiвчата усi разом поiхали на служiння iз музикантами. Пока вони проводили час разом, Богдану дуже сподобалася Яна i вiн навiть взяв у неi номер телефону. Дiзнавшись це Ксенiя засмутилася, тому що завжди ii подруга подобалася багатьом хлопцям але тiльки не вона. Це не викликало в неi якихось образ чи болю, нi зовсiм нi, просто Ксенiя нiяк не могла зрозумiти що е такого в ii подруги, чого не вистачае ii, вони були обидвi досить гарненькими навiть схожими, Ксенiя навпаки вмiла бiльше i краще говорити а Яна була бiльш мовчазною i спокiйною i кожен раз коли вона спiлкувалася з хлопцями Ксенiя намагалася навчитися у Яни як потрiбно себе поводити, щоб подобатися хлопцям. Нажаль Ксенiя не розумiла що справа була зовсiм у iншому, iй просто потрiбно було приймати себе а не намагатися маскуватися пiд когось iншого. Просто Ксенiя нiяк не могла змиритися з тим, що у своi 15рокiв вона навiть нiкому i нiколи не подобалася, порiвняно зi своею подругою, яка була молодшою i вже мала хлопцiв яким подобалася i тут ще один, якому вона, саме Яна а не будь хто iнший сподобалася. І от прийшов час знайомитися ближче, ввечерi Богдан попросив у Яни прогулятися i наголосив що вiн буде з другом, тому i вона мала б прийти не одна. Звичайно це була важлива подiя для неi i Яна прибiгла за допомогою до Ксенii звичайно, вона була дуже щасливою допомогти подрузi у такiй важливiй справi i йшла, щоб пiдтримувати ii i допомагати, оскiльки Яна дуже сильно хвилювалася. Для Ксенii не було нiяких хвилювпнь, адже вона точно знала що Олег нею не цiкавиться i питання зараз було зовсiм не про неi, вона мала важливу задачу, допомогти влаштувати щастя своеi рiдноi людини,тому все було просто. Коли хлопцi пiдходили до мiсця зустрiчi у Богдана виявилося пусто на мобiльному i Олегу довелося зателефонувати зi свого телефону, таким чином в Яни з'явився номер Олега. Посутi Ксенiя та Олег прийшли на цю зустрiч, щоб допомогти своiм друзям познайомитися ближче, та вийшло все навпаки. Цiлий вечiр Ксенiя та Олег говорили мiж собою беззупинно, а Яна та Богдан вiд хвилювання були мовчазними i тихими. Але раптом у Олега пролунав дзвiнок, вiн вiдiйшов i пiсля тiеi розмови теж став мовчазним i сумним. Ксенiя одразу зрозумiла, що то була його дiвчина, яка i засмутила його, напевно ревнощами, оскiльки було пiзно, а вiн гуляв не зрозумiло з ким i навiщо, все було логiчно. Так i закiнчився iхнiй вечiр Ксенiя не лiтала вiд щастя вiд того, що збулася ii мрiя i вона познайомилася з тим, хто був для неi не доступним i таким важливим. Навпаки, якийсь не зрозумiлий осад осiв у ii душi i вона не розумiла що з цим робити. Тепер вона точно знала що у Олега е дiвчина, а руйнувати чуже щастя вона i не збиралася, вона нiкому не бажала зла i добре розумiла, що на чужому нещастi щасливим не будеш. Вона закинула цю iдею про неймовiрне кохання i що саме вiн е тим единим, про якого вона мрiяла, але з iншоi сторони емоцii просто розривали ii, адже вiн був таким навiть кращим нiж вона уявляла. І що тепер? І знову пустота в душi, вiн поiхав i наче вiдiрвав частинку ii серця, а Ксенiя намагалася зiбрати всi думки докупи, та нiчого не виходило. Проте в одному вона себе запевнила Олег точно не для неi, вiн належить iншiй, i на цьому вона все для себе закiнчила. А Яна та Богдан продовжували спiлкуватися по телефону i у них все було добре. Ксенiя була щасливо за них. Якось у вечерi, коли Ксенiя уже лягала спати, до неi прибiгла подруга Яна з переляканим i дуже схвильованим виглядом, вона сказала, що через двi години до неi приiде Богдан на зустрiч i його привезе Олег, та Ксенiя заспокоiла ii переконуючи що це якийсь розводняк, адже з якоi радостi серед ночi iм iхати у це село. Дiвчата звичайно зiбралися i чекали хлопцiв, оскiльки у Яни мобiльний був без коштiв, Ксенiя зi свого номера написала Олегу, так як це вони зводили своiх друзiв, вона коротко висловила свою думку про дану ситуацiю, сказавши: навiщо ви так шуткуете? Це не схоже на правду, що б ви iхали до нас серед ночi, тому не знущайтеся з нас. На що Олег шутя вiдписав то ми вже неiдемо. Пiзнiше Богдан позвонив до Яни i пояснив, що вони дiйсно виiхали але у них зломалася машина. Дiвчата сприйняли цю ситуацiю просто насмiшкою над ними i були впевненi в тому, що нiкуди вони не виiжали, просто вирiшили так розважитися i посмiятися над ними. Оскiльки у Богдана i Яни не були стосунки на такому високому рiвнi, щоб наскiльки довiряти йому. А дiвчата, хто вони такi, якiсь наiвнi дурепи якi розмрiялися щоб городськi хлопцi на них задивлялися. Таким чином у Олега i Ксенii залишилися номера один одного, а Яна втратила довiру до Богдана i поступово перестала з ним спiлкуватися i на цьому iхня iсторiя закiнчилася. Глава2 Фатальна мрiя яка змiнюе життя Настало лiто Ксенiя закiнчила 10й клас попереду був 11й i вибiр професii. У Ксенii з'явилася чудова можливiсть попрацювати i водночас вiдпочити мiсяць на морi в дитячому пансiонатi. Для Ксенii це був просто рай на землi вiдпочивати, нiзащо не платити i щей отримувати зарплату. Про таку роботу можна було лише мрiяти, оскiльки вона просто обожнювала море, для неi це було необхiднiсттю раз в рiк поiхати на море, перезагрузити свiй внутрiшнiй стан i вiдпочити вiд суети. З самого дитинства Ксенiя разом з сестрами i мамою кожне лiто Ксенiя iздила на море, i воно для неi було особливим, мiсцем де можна побачити Божу велич дивлячись на всю красу природи, а особливо ii манила сила силенна води, яка мiць у тiй водi аж перехоплюе дух, словами не описати внутрiшнiй стан в ту мить як дивишся на море. Саме тому Ксенiя довго не роздумувала i зi своею двоюрiдною сестрою Інною, вони поiхали вперед за пригодами i вiдпочинком. Вони не боялися роботи, були працьовитими i робота до обiду це була просто насолода. Однi без зв'язку без батькiв вони проводили чудово час, ранком вони працювали а решту часу вiдпочивали i шукали пригоди. Але в один день пригоди самi знайшли Ксеiю, iй прийшо повiдомлення вiд Олега: Ми зараз знаходимося у христянському таборi, ми граемо i тут також е твоя сестра i молодь iз вашого селища, а чому тебе немае? Ксенiя ранiше чула про цей табiр у який планувала iхати молодь з iхньоi церкви, проте Ксенiя не попадала на нього через роботу. Скзати що вона була шкована вiд раптового повiдомлення, нiчого не сказати, вона не розумiла як iй на це реагувати i просто без усяких думок вiдписала, що вiдпочивае на морi i запросила Олега щоб вiн теж приiжав, мовляв хлопцi з iхньоi молодi теж планують сюди приiхати. Нiчого не передбачало бiду, як раптом серед ночi, коли всi уже спали у Ксенii звонить телефон, вона крiзь сон i не зрозумiла хто то був i що йому потрiбно, сказала завтра перезвонить. Звичайно вона розхвилювалася всi тi пережитi емоцii i почуття знову наповнили ii i Ксенiя не могла дочекатися ранку, щоб пiсля роботи позвонити Олегу. У голвi знову сотнi запитань на яких немае вiдповiдей, чому вiн менi позвонив, напевно йому хтось сподобався i потрiбно iх познайомити, адже у них серед молодi так багато гарних дiвчат яких всi помiчають але тiльки не ii. Почуття якi вона вiдчула вперше коли побачила Олега так нiкуди i не зникали, просто вона закрила iх далеко на замок i не давала iм волю i навiть не думала про них. І ось нарештi довгожданна i трепетлива мить Ксенiя вперше почула його голос по телефону, звичайно вона хвилювалася, але Олег був надто спокiйним, говорив про море i сказав що хоче приiхати з другом вiдпочити, розпитував де вона i попросив щоб дiзналася про всi деталi, де там можна зупинитися на вiдпочинок. З того часу вони кожного дня почали зiзвонюватися i говорити, багато говорити, Ксенiя допомагала йому органiзувати вiдпочинок. І ось настала довгождана мить Олег приiхав на море до Ксенii зi своiм другом Сергiем, вона допомогла iм облаштуватися, на той момент на неi чекало багато новин та неочiкуваних сюрпризiв. Ксенiя дiзналася що Сергiй i ii сестра Олена познайомилися в таборi i почали ближче спiлкуватися один з одним. Скоро вона теж разом з батьками приiдуть сюди ж на вiдпочинок. Та саме головне Олег почав проявляти до неi не аби який iнтерес, це дуже здивувало Ксенiю. Звичайно вона не наважилася запитати про його дiвчину, адже вiн нiколи i не розповiдав про себе i свое життя, але своею поведiнкою вiн дав зрозумiти що вiн вiльний. Вiн був зовсiм iншим, не таким як у першу iх зустрiч, вiн почувався вiльно i спокiйно та легко флiртував з Ксенею, а вона не була проти адже нiхто ранiше нiколи не проявляв до неi такоi цiкавостi i уваги, нiхто нiколи не пiклувався i не хвилювався так як вiн зараз. Кожного дня пiсля роботи Ксенiя бiгла до нього i всю решту дня вони проводили разом. Це було щось неймовiрне, таких емоцiй i вiдчуттiв Ксенiя не мала нiколи, вона була щасливою, так самою щасливою. Кожен день новi розваги, вони багато гуляли, спiлкувалися, купалися, ходили по цiкавим мiсцям, в лунапарк, вiдкритий кiнотеатр, в ресторани. Разом iздили в найближче мiсто за покупками, одним словом весь свiй час вони проводили удвох так нiби вони були знайомi все життя, iм разом було легко i невимушено. Ксенiя не могла повiрити що це все реальнiсть, нiби якийсь найкращий сон вiд якого не хочеться прокидатися. Вона знову почала молитися за iхнi стосунки, адже нiчого конкретного iй Олег не говорив, нiчого про своi плани щодо неi а Ксенiя iтак була в нього закоханою а зараз то взагалi. Вона не могла дихати без нього ii кожен день був повноцiнним, наповнений сенсом, любов'ю вона лiтала вiд щастя, нiби на крилах i здавалося, що не було нiчого що було б iй не пiдсилу, вона випромiнювала щастя, адже нарештi вона знайшла того, якого так давно шукала з яким хотiла б провести усе свое життя. І все що вона розумiла i вiдчувала це те, що ось воно щастя, так поруч, бiля нього. Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/lora-savar/ostriv-znedolenoyi-dushi/?lfrom=362673004) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.